Внаслідок чергових обстрілів з боку росії за добу в Україні загинув один цивільний на Донеччині, кілька людей дістали поранення у різних регіонах. Напади охопили прифронтові громади, спричинивши людські жертви та пошкодження цивільної інфраструктури.
Про це розповідає Дніпро24
«За 8 березня росіяни вбили 1 жителя Донеччини: у Шабельківці. Ще 3 людини в області за добу дістали поранення», – заявив він.
Деталі по регіонах
У Донеччині підтверджено загибель одного мирного мешканця в Шабельківці; ще троє людей отримали поранення, серед постраждалих — жителі Дружківки. Інформація про конкретні обставини атак та тяжкість травм наразі уточнюється.
На Сумщині зафіксовано п’ять постраждалих за добу. У Сумській громаді постраждали чоловік 74 років та жінки 64 і 73 років унаслідок ударів безпілотників. У Новослобідській громаді дронами поранені чоловіки 61 та 70 років. За даними обласної влади, протягом доби російські війська здійснили понад 50 обстрілів по 28 населених пунктах у 13 територіальних громадах області; найбільше атак зафіксовано в Сумському та Шосткинському районах, у низці громад зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури.
У Запорізькій області влада зафіксувала трьох поранених через удари по районах Запорізького та Пологівського районів. Загалом по області 36 населених пунктів зазнали 805 російських ударів за добу; надійшло 29 повідомлень про пошкодження житла, автівок та об’єктів інфраструктури.
По одному пораненому цивільному за добу зафіксували також у Херсонській та Харківській областях.
Характер атак і відповідність міжнародному праву
Російські сили регулярно атакують українські міста і цивільні об’єкти із застосуванням ударних безпілотників, ракет, корегованих авіабомб (КАБ) та реактивних систем залпового вогню. Такі дії призводять до загибелі мирного населення та руйнувань інфраструктури, зокрема медичних закладів, об’єктів енергетики, систем водопостачання та комунікацій.
Українська сторона та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини. Окремі експерти й правозахисники зазначають, що систематичні атаки на цивільні системи життєзабезпечення можуть містити елементи, які відповідають критеріям геноциду. Серед дій, на які вказують правники і дослідники, називають:
- заяви окремих російських посадовців про нібито відсутність українців як етносу та публічні заклики до їхнього знищення;
- цілеспрямовані удари по системах енергопостачання, водопостачання, зв’язку та медичних установах із метою позбавити людей необхідних умов для життя;
- переслідування і фізичне усунення проукраїнськи налаштованих людей на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та носіїв української культури, а також спроби змінити ідентичність дітей через освітні практики на окупованих територіях;
- вивезення дітей до росії та інші дії, спрямовані на зміну етнічної чи культурної самоідентифікації;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Серед конкретних ознак геноциду називають: убивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; створення умов життя, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницьку передачу дітей іншій групі; публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво рф заперечує цілеспрямованість ударів по цивільній інфраструктурі, натомість українські органи влади і міжнародні інституції наполягають на системному характері атак і необхідності розслідувань для встановлення відповідальності.