Іван Іванченко, кулеметник 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, який провів у російському полоні півтора року, описав пережите насильство та приниження під час утримання. За словами чоловіка, спочатку його тримали на окупованій Луганщині, а згодом перевезли до колонії в Уфі, де полонені зазнавали систематичних знущань.
Про це розповідає Дніпро24
«От у них немає настрою, вони можуть зайти, просто камеру вигнати, побити. Знаєте, вони себе вважають богами, що вони можуть з нами робити, що їм завгодно. Режим також, режим – це взагалі. Ти встаєш о 6 ранку, співаєш гімн, потім снідаєш, потім в тебе починається: то качаємося, то біжимо, то вони якісь конкурси веселі вигадують, то на корточках сидіти цілий день. Ти потім встаєш, в тебе ноги не стоять просто, знаєте, вони оніміли, ти просто падаєш».
Методи примусу і тортур
Іванченко розповів, що працівники колонії систематично змушували військовополонених бити один одного. Тих, хто не виявляв достатнього старання, карали електрошокером. За його словами, в таборі застосовували «ігри» та принизливі вправи — від ситуативних конкурсів до примусу тривалий час сидіти на корточках або виконувати фізичні вправи до виснаження. Бійка між в’язнями подавалася як розвага для охоронців, а тортури супроводжувалися словами і тоном, які свідчили про задоволення катів.
Ізоляція та обставини захоплення
Полонений описав повну інформаційну ізоляцію: заборонялося вести календар або рахувати дні, аби зламати відчуття часу та позбавити орієнтації. Іванченко був узятий у полон на позиціях у Кліщіївці на Донеччині після важкого поранення в результаті підбиття дроном; його залишили одного в бліндажі, і довгий час вважали зниклим безвісти.
Дружина солдата не погодилася з повідомленнями про можливу загибель і почала пошуки чоловіка. Випадки, які описав Іванченко, свідчать про системні порушення прав людини щодо військовополонених та методи примусу, спрямовані на моральне і фізичне зламування утримуваних.