Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо повідомив, що під час переговорів із президентом України Володимиром Зеленським виявилися принципові розбіжності щодо технічного стану нафтопроводу «Дружба» та можливості відновлення транзиту нафти.
Про це розповідає Дніпро24
«Розмова підтвердила, що ми маємо різні погляди на стан трубопроводу. Хоча наші розвідувальні дані підтверджують, що трубопровід не пошкоджений і ніщо не заважає транзиту нафти, президент України наполягав на тому, що ремонт трубопроводу потребує тривалого часу», – написав він у соцмережі Х.
Пропозиція інспекційної групи
За словами Фіцо, разом з угорським прем’єром Віктором Орбаном він запропонував створити інспекційну групу з експертів, призначених Єврокомісією та державами‑членами ЄС, яка безпосередньо на місці мала б встановити фактичний рівень технологічних ушкоджень трубопроводу або оцінити його здатність продовжувати транзит нафти до Словаччини.
Фіцо стверджує, що президент Зеленський відхилив таку інспекційну діяльність, посилаючись на негативну позицію українських спецслужб. Водночас Зеленський запропонував провести спільну зустріч із словацькою стороною з усіх аспектів українсько‑словацької співпраці; Фіцо погодився, але наполіг, щоб зустріч відбулася на території однієї з країн‑членів ЄС.
Радник українського президента Дмитро Литвин у чаті з журналістами на запитання щодо нібито відхилення Києвом інспекції місця пошкодження нафтопроводу «Дружба» відповів: «Взагалі-то Фіцо запросили в Україну в ході цієї розмови спеціально, щоб обговорити всі наявні питання та щоб не спілкуватись через соцмережі чи медіа, це все-таки серйозне питання, а не для хайпу»
Політичні наслідки й економічний вимір
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан оголосив 27 лютого про проведення консультацій зі словацьким колегою на тлі зауважень, що президент Зеленський дотепер не відновив постачання нафти трубопроводом «Дружба». Напередодні, 26 лютого, Орбан опублікував у мережі Х відкритого листа та відеозвернення до Зеленського, у яких звинуватив Київ у блокуванні роботи «Дружби» та закликав до «більшої поваги до Угорщини».
25 лютого угорський прем’єр звернувся до інституцій ЄС із проханням провести «місію зі встановлення фактів» для оцінки пошкоджень «Дружби» на території України, вказуючи, що це може сприяти розблокуванню нового фінансування ЄС для України.
Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20‑го пакета санкцій проти росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, узгодженого лідерами ЄС на грудневому саміті. Обидві країни заявляють, що збережуть вето, доки не буде відновлено транспортування сировини трубопроводом «Дружба».
Українські посадовці наполягають, що трубопровід було пошкоджено внаслідок обстрілів росії наприкінці січня, тоді як угорські та словацькі представники ці твердження відкидають.
23 лютого у Єврокомісії підтвердили, що росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», водночас зауваживши на зобов’язаннях України щодо його відновлення; терміни робіт, за їхньою оцінкою, залежать від української сторони.
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС запровадив заборону на імпорт російської нафти. Для Угорщини, Словаччини та Австрії, які не мають доступу до морських терміналів і значною мірою залежать від «Дружби», передбачалися відтермінування виконання цих обмежень.
Нафтопровід «Дружба», що пролягає транзитом через територію України, є ключовим маршрутом поставок російської нафти до ряду європейських країн, зокрема до Угорщини та Словаччини.
Дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD) вказує, що імпорт російської сирої нафти до Угорщини й Словаччини в період 2022–2024 років приніс Кремлю приблизно 5,4 млрд євро надходжень, що автори порівняли з еквівалентною вартістю близько 1800 балістичних ракет «Іскандер‑М».