Міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба 25 лютого відвідав одну з київських ТЕЦ у складі делегації депутатів Європарламенту та національних парламентів 14 європейських країн. Об’єкт забезпечував теплом і гарячою водою понад 500 000 мешканців столиці — більше ніж 1 100 житлових будинків, школи, дитячі садки та медичні заклади.
Про це розповідає Дніпро24
«З початку повномасштабного вторгнення ТЕЦ зазнала 13 ракетних і дронових атак, з них 9 – лише за цей опалювальний сезон. Попри це, колектив станції – понад 700 фахівців – поетапно відновлює пошкоджене обладнання».
Оцінка пошкоджень і потреб
Кулеба не назвав конкретної станції, проте наголосив на масштабах роботи персоналу: понад 700 фахівців поетапно відновлюють ушкоджене обладнання, аби зберегти постачання тепла й гарячої води мешканцям. Під час зустрічі українська команда представила партнерам план підготовки до наступного опалювального сезону та чіткий перелік потреб у розвитку розподіленої генерації, модульних потужностей і резервного живлення.
«Загальна екстрена потреба країни у додаткових електро- та теплових потужностях перевищує 1 800 МВт», – заявив він.
Атаки на енергетику та їхні наслідки
Від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року росія систематично завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року обстріли енергосистеми стали інтенсивнішими, що спричинило нові руйнування і підвищило ризики для забезпечення населення теплом і електроенергією.
Після одного з ударів значних руйнувань зазнала Дарницька ТЕЦ, яка обслуговує близько 500 000 киян у Дніпровському й Дарницькому районах; за оцінкою міської влади, її відновлення потребуватиме щонайменше два місяці. Служба безпеки України кваліфікує удари по енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності та задокументувала з початку цьогорічного опалювального сезону щонайменше 256 повітряних атак росії на енергооб’єкти й системи теплопостачання.
Представлені Кулебою потреби й план заходів мають на меті створити резерви і розподілені джерела живлення, які зменшать залежність критичної інфраструктури від локальних руйнувань і допоможуть витримати можливі подальші атаки.