У ніч на 12 травня київська протиповітряна оборона відбивала атаку російських безпілотників, внаслідок якої в Оболонському районі столиці уламки дрона впали на житловий будинок і спричинили пожежу на даху.
Про це розповідає Дніпро24
Подія та наслідки
Рано вранці голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив про падіння уламків на дах багатоповерхівки. Пізніше мер Києва Віталій Кличко уточнив масштаб пошкоджень та наслідки для мешканців
«Внаслідок падіння уламків БпЛА на дах 16-поверхового житлового будинку на Оболоні, виникла пожежа. Її ліквідували. В будинку пошкоджений дах технічного поверху. Інших руйнувань немає».
За повідомленням міської влади, жоден із мешканців поки не звертався по медичну допомогу. Рятувальники ліквідували загоряння, відновлювальні роботи тривають, триває обстеження будинку на предмет додаткових ушкоджень.
Ситуація в небі і ширший контекст
Командування Повітряних сил фіксувало протягом ночі рух безпілотників зі сторони півночі та півдня. Хоча під час оголошеного припинення вогню з 9 по 11 травня росія утримувалася від масованих ударів по багатьох районах, поблизу лінії фронту продовжувалися обстріли, які призводили до загиблих і поранених серед цивільного населення.
Російські війська регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру різними типами озброєння — ударними БпЛА, ракетами, керованими авіабомбами й реактивними системами залпового вогню, завдаючи шкоди житловим будинкам, енергетичним об’єктам та закладам охорони здоров’я.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері, зокрема коли обстріли спрямовані на системи життєзабезпечення населення.
Факти, які експерти пов’язують із можливими геноцидальними діями, включають численні аспекти політики та практики в ході широкомасштабної війни:
- заяви високопосадовців про відсутність української нації та пропозиції щодо її знищення, що супроводжувалися публічними закликами до ліквідації українців як етнічної спільноти;
- цілеспрямовані удари по системах енергопостачання, водопостачання, зв’язку та закладах охорони здоров’я з метою позбавити людей необхідних для життя послуг;
- переслідування і знищення осіб з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення або депортація інтелігенції, учителів, митців і носіїв української культури;
- насильницька зміна освіти та виховання дітей на окупованих територіях з метою зміни їхньої ідентичності;
- депортація дітей без батьків до росії з метою асиміляції та зміни ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв та систематичне викрадення культурних артефактів, що свідчать про історію українського народу.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні країни-учасниці Конвенції, яких 149, мають зобов’язання запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності.
Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релійну групу як таку. Детальні ознаки геноциду включають вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню або насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої; а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі в Україні, однак випадки руйнувань лікарень, шкіл, дитсадків, об’єктів енергетики та водопостачання фіксуються в різних регіонах країни.