Михайло Поплавський презентував книгу «Національні проєкти»

Михайло Поплавський презентував книгу «Національні проєкти»

У Київському національному університеті культури і мистецтв відбулася презентація книги Михайла Поплавського «Національні проєкти», що систематизує понад три десятиліття культурно-освітніх ініціатив. На заході були присутні студенти та випускники різних років, професорсько-викладацький склад, представники творчих індустрій, медіа й почесні гості.

Про це розповідає Дніпро24

Серед виступів — теплі слова на адресу університету та його засновника від третього Президента України Віктора Ющенка: він підкреслив значення культурних ініціатив у формуванні національної ідентичності та відзначив вклад ректорства Поплавського у створення важливого пласта національної культури. Відомий актор театру і кіно, майстер курсу Університету культури Вʼячеслав Довженко звернувся до молоді з наголосом, що культура є основою держави й визначальною для становлення особистості, а також прочитав рядок із вірша Василя Симоненка про неможливість обрати Батьківщину.

Зміст книги: знакові проєкти і події

У виданні зібрано опис і хронологію десятків масштабних проєктів, які в різні роки стали помітними явищами в українському культурному просторі. Серед найпомітніших ініціатив, задокументованих у книзі, —

  • Всеукраїнський дитячий телевізійний конкурс «Крок до зірок» (заснований 1997 року), який відкрив сцену для сотень юних виконавців;
  • телевізійний конкурс «Наша пісня» (з 2004 року);
  • кухонне телешоу «Шеф-кухар країни» (з 2010 року), що поєднало українську кухню зі сценічним шоу-форматом;
  • Шевченківський вечір «Ми діти твої, Україно!» (з 2013 року) та концертна програма «Мамо, вічна і кохана!» (з 2013 року);
  • Національна музична премія «Українська пісня року» (з 2016 року) та інші культурні проєкти.

Окремий розділ книги присвячено телемарафону «Пісня об’єднує нас!», який у 2012 році встановив світовий рекорд — 110 годин 3 хвилини 27 секунд безперервного виконання українських пісень у прямому ефірі на Першому національному телеканалі. Трансляція, зафіксована в Книзі рекордів Гіннеса у відповідній категорії, охопила глядачів у понад 116 країнах і стала резонансною подією в міжнародному медіапросторі.

Університет як освітній і продюсерський майданчик

Книга приділяє значну увагу розвитку університету як стратегічного освітнього центру. Михайло Поплавський називає КНУКіМ «головним проєктом життя», зазначаючи, що саме тут формується нове покоління фахівців у сферах культури, шоу-бізнесу, менеджменту, журналістики та PR.

За час його керівництва університет позиціонувався як майданчик для творчих експериментів і продюсерських стартів: освітній процес поєднувався з практикою в телевізійних, концертних та медіапроєктах. У виданні також вміщено архівні світлини, публікації українських видань різних років, відгуки учасників і партнерів ініціатив.

Автор наголошує, що національні проєкти мали не лише розважальний чи комерційний характер, а й виховну місію: плекання української мови, музики та родинних цінностей у періоди, коли це було важливо для національної консолідації. У цифрову добу ця місія продовжується через соціальні мережі та онлайн-платформи, які команда університету активно використовує як нові канали комунікації з молоддю.

Презентація книги стала підсумком багаторічної діяльності та водночас заявою про продовження культурної стратегії університету. Михайло Поплавський у виступі підкреслив, що рушійною силою всіх ініціатив була віра в молодь і в українську ідентичність, а реалізовані проєкти мали на меті надихати та об’єднувати.

“Національні проєкти живуть. Вони з’являються, змінюються, надихають. Бо поки є любов – буде Україна. Поки є віра – буде успіх. Поки є молодь – буде майбутнє. Я вірю в молодь. Я вірю в успіх. Я вірю в Україну. Тримаймо разом українську хвилю!” – зазначив Михайло Поплавський.

Видання «Національні проєкти» розраховане на широку аудиторію: від студентів і викладачів до працівників культурної сфери та всіх, хто цікавиться сучасною історією українського медіа- й культурного простору. Книга документує не лише події, а й підходи до реалізації проєктів, які стали частиною культурного коду країни.