Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде відповів на інформацію про нібито обговорювану роль посередника в переговорах між Україною та росією, заперечивши, що висував свою кандидатуру або знав підґрунтя таких розмов.
Про це розповідає Дніпро24
«Моє ім’я згадувалося серед кількох інших кандидатур. Не знаю, звідки це взялося… Відверто кажучи, я вважаю, що роль Норвегії в тому, щоб бути дуже твердим і сильним союзником України. А це не те саме, що виступати посередником між Росією та Україною. Ми – на боці України», – зазначив 26 травня Еспен Барт Ейде у коментарі Радіо Свобода.
За словами очільника норвезького зовнішньополітичного відомства, справжнє посередництво має виконувати той, хто займає позицію, що дозволяє йому сприймати себе «між» цими двома країнами: «справжнє посередництво» може на себе взяти «хтось у позиції, де може бачити себе між цими двома країнами».
«Окремо триває інша дискусія, і я вважаю її важливою… Йдеться про те, щоб хтось говорив від імені Європи. Але це не те саме, що медіація. Це радше спосіб донести голос Європи до переговорного столу, тому що те, як і коли завершиться ця війна, яким буде її завершення та якою стане Європа після цього, – це також питання, яке безпосередньо стосується Європи», – наголосив очільник МЗС Норвегії.
Позиція Норвегії
Ейде підкреслив, що Норвегія має залишатися міцним і надійним союзником України, а не виступати нейтральним посередником. На його думку, роль скандинавської країни полягає в тому, щоб відстоювати інтереси України в міжнародних дебатах і підтримувати європейську солідарність, а не замінювати собою процес медіації між сторонами конфлікту.
Хто називався можливим посланцем Європи
У матеріалі від 18 травня згадувалися імена потенційних кандидатів на роль спеціального посланця від Європи: колишня канцлерка Ангела Меркель, яка відхилила таку перспективу; нинішній президент Фінляндії Александр Стубб, який заявив про готовність розглянути цю роль; а також експрем’єр Італії Маріо Драгі, що має високий авторитет у ЄС і поки не коментував ці пропозиції.
Зі слів людей, знайомих із позицією Києва, кандидат має мати міцну підтримку країн ЄС, але при цьому не бути формальним представником усього блоку, якому, за оцінками, Путін «глибоко не довіряє».
У тому ж контексті згадувалися й імена інших можливих фігур, здатних виконувати функцію сполучної ланки між сторонами, зокрема міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде та глава зовнішньополітичного відомства Індії С. Джайшанкар.
Ейде наполягав, що будь-які рішення про посередництво мають ухвалюватися з урахуванням позицій сторін і з розумінням, хто реально може виступити прийнятним посередником, а Норвегія натомість зосередиться на підтримці України як союзник.