НАТО вважає повний крах української оборони впродовж цього року малоймовірним, незважаючи на обмежені резерви та «тонку лінію» фронту. Така оцінка була озвучена представником альянсу під час зустрічі з журналістами в Брюсселі.
Про це розповідає Дніпро24
«Наразі Росія контролює близько 70% території Донецької, Запорізької та Херсонської областей. У 2025 році вона просунулась приблизно на 4700 квадратних кілометрів. Водночас Росія активно створює інформаційний фон, щоб показати поразку України як неминучу, перебільшуючи значення захоплення малих сіл. Але це не є стратегічними проривами»
За оцінками представників альянсу, втрати росії у 2025 році серед убитих і поранених становлять близько 400 тисяч осіб, а загальні людські втрати в ході повномасштабного вторгнення наближаються до 1,3 мільйона людей. Незважаючи на локальні просування противника, у НАТО вважають, що ці здобутки не переводяться у масштабні стратегічні прориви.
Сценарій на найближчі місяці
В альянсі вбачають найімовірнішим продовження війни на виснаження. Росія зберігає тактичні переваги завдяки масованому застосуванню безпілотників і артилерії, але їхні успіхи стримуються низькою якістю значної частини особового складу, логістичними проблемами та тим, що українські сили адаптуються до тактики противника. Через це масштабного прориву фронту наразі нема.
Представник НАТО також висловив сумніви щодо спроможності росії захопити ті частини Донбасу, які вона заявляє як вимогу, без серйозних боїв упродовж найближчих півтора року. За його словами, навіть протягом 18 місяців умови не виглядають сприятливими для досягнення такого результату.
Фокус на ключових напрямках
Станом на лютий 2026 року російське командування концентрує зусилля на повній окупації Покровсько‑Мирноградської агломерації, що могло б відкрити коридор із південного заходу до Слов’янська й Краматорська на півночі Донецької області. Одночасно операції на інших напрямках Донеччини та Харківщини, за ідеєю російського планування, мають сприяти цій меті: контроль над Куп’янськом мав би загрожувати Слов’янську та Краматорську з півночі, окупація Костянтинівки — створити загрозу з півдня.
Наразі на жодному з названих напрямків сили росії не досягли означених стратегічних цілей, а бойова ситуація залишається динамічною і підлягає подальшій оцінці з урахуванням розвитку логістики, поповнення особового складу та зовнішньої підтримки України.