Унаслідок нічного удару по Одеській області одна людина загинула, ще шестеро отримали поранення, троє з них перебувають у важкому стані, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Про це розповідає Дніпро24
«В порту пошкоджено склади з добривом. Виникли пожежі – зайнялися 4 легкових автомобіля та вантажні вагони».
За словами керівництва області, цілями атаки були об’єкти портової, житлової, промислової та енергетичної інфраструктури. Внаслідок ударів у порту виникли пожежі та ушкоджено матеріальні запаси.
Енергетична компанія ДТЕК повідомила про значні руйнування інфраструктури в Одесі: відновлення обладнання вимагатиме тривалого ремонту, а на місці триває розбір завалів та усунення наслідків ударів.
Наслідки для порту та енергетики
Пошкодження на території порту торкнулися складів із добривом; окремі автівки й вантажні вагони зайнялися вогнем, що ускладнило роботи рятувальників і операції з відновлення логістики. Удар також завдав збитків енергетичним об’єктам, спричинивши перебої з електропостачанням у низці районів.
На місці продовжують роботи з локалізації пожеж і розбирання завалів. Фахівці оцінюють масштаби ушкоджень і готують прорахунки для відновлення постачання енергії та портової інфраструктури.
Правова оцінка атак
Урядові та міжнародні інституції розглядають такі удари як безпідборні атаки по цивільній інфраструктурі, які можуть кваліфікуватися як воєнні злочини. Постійні обстріли систем життєзабезпечення — електрики, опалення, водопостачання, зв’язку та медичної інфраструктури — мають загрозливі гуманітарні наслідки для населення.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду й карати за них у воєнний та мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи як такої.
Ознаки геноциду можуть включати:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи;
- запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої;
- публічні заклики або наміри щодо знищення певної групи;
- переслідування і знищення людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- знищення культурних носіїв і систем освіти, спрямоване на зміну ідентичності дітей; вилучення та руйнування українських книг і культурних артефактів.
Керівництво росії продовжує заперечувати спрямованість ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як українська влада та правозахисні організації кваліфікують такі дії як цілеспрямовані напади на цивільне населення та інфраструктуру, що створює загрозу життю і здоров’ю мирного населення.