Адміністрація президента США Дональда Трампа опрацьовує нову стратегію стосовно Куби, яка передбачає посилення економічного тиску з метою зробити економіку острова фінансово залежною від США. План розрахований на застосування економічних важелів замість прямого військового втручання та може суттєво вплинути на постачання енергоносіїв і внутрішню ситуацію в Гавані.
Про це розповідає Дніпро24
Інструменти економічного тиску
У центрі ініціативи — обмеження доступу кубинського уряду до пального й посилення санкційних механізмів. Вже запроваджено заходи, що ускладнюють постачання нафти державним структурам Куби, водночас залишаючи можливість продажу пального приватному сектору. Окрім прямого ембарго, використовуються митні та дипломатичні інструменти, щоб схилити окремі країни до скорочення або припинення поставок палива на острів.
Гаванa охарактеризувала такі дії як форму “колективного покарання”, наголошуючи, що вони погіршують економічну ситуацію для населення та створюють ризики дефіциту базових товарів.
“Куба скоро впаде. Куба готова – після 50 років” – заявив Дональд Трамп минулого тижня.
Політичні сценарії та наслідки
Окрім економічних обмежень, у Вашингтоні обговорюють можливі політичні наслідки тиску на Кубу, зокрема сценарії зміни влади за моделлю, подібною до венесуельської. У зв’язку з цим згадуються контакти з представниками кубинської еліти, серед яких фігурує Рауль Гільєрмо Родрігес Кастро, пов’язаний із родиною колишнього лідера Рауля Кастро.
Нинішній президент Куби Мігель Діас-Канель заявив про готовність до переговорів зі США “на рівних”, при цьому попередив про намір посилити оборонні можливості та захищати суверенітет країни.
Реалізація такої стратегії може призвести до посилення залежності Гавани від зовнішніх джерел енергії й фінансів, водночас загостривши гуманітарну ситуацію для мирного населення та підвищивши регіональну напругу.