Міжнародна правозахисна організація Global Rights Compliance висловила глибоке занепокоєння через рішення Міжнародного олімпійського комітету відкликати акредитацію українського скелетоніста Владислава Гераскевича для участі в Олімпійських іграх у Мілані. Організація ставить під сумнів підстави такої дискваліфікації та просить пояснень щодо застосування правил, на які послався МОК.
Про це розповідає Дніпро24
Суперечливе застосування правил МОК
За оцінкою правозахисників, посилання МОК на Олімпійську хартію та норми, які нібито «забороняють будь-які форми самовираження на спортивній арені», не виглядає послідовним у світлі прикладів із іншими спортсменами. GRC звертає увагу на випадки, коли атлетам із росії дозволяли брати участь в іграх попри публічні прояви підтримки вторгнення росії, а також на те, що під час змагань італійському сноубордисту Роланду Фішналлеру було дозволено виступати в шоломі з російським прапором, хоча прапор вважався забороненим символом на Іграх.
«Порушуючи так звані «правила участі», МОК дозволив щонайменше чотирьом спортсменам із Росії брати участь в Іграх попри їхні очевидні прояви підтримки вторгнення Росії. Крім того, під час змагань МОК дозволив італійському сноубордисту Роланду Фішналлеру виступати в шоломі з російським прапором, хоча прапор був забороненим символом на Іграх. Досі не пояснено, як МОК тлумачить ці відверто політичні прояви – фактичну підтримку грубих порушень міжнародного права (визнаних, зокрема, Генеральною Асамблеєю ООН) – як такі, що відповідають Хартії, але водночас вважає неприпустимим жест вшанування пам’яті загиблих з боку українця», – йдеться в заяві GRC.
Правозахисники також вказують на внутрішню суперечливість підходу комітету щодо дозволених і заборонених проявів: наприклад, МОК дозволив використовувати чорну пов’язку замість шолома з портретами загиблих, тоді як фотографії тих, кого вшановують, визнали неприйнятними без належного пояснення.
Юридичні кроки та позиції сторін
GRC вимагає від МОК надати роз’яснення в Спортивному арбітражному суді щодо, як її називають, «очевидно нерівного» ставлення до Гераскевича і чому комітет не пріоритетизував створення безпечного середовища для українців, котрі постраждали від російської агресії та воєнних злочинів. Організація наголошує, що МОК, як комерційна структура, має виконувати міжнародні зобов’язання з поваги прав людини та уникати сприяння їх порушенням.
Юридичний радник GRC Джеремі Піцці охарактеризував застосування правил МОК як непослідовне й зробив висновок, що Гераскевичу не мали забороняти виступ у «шоломі пам’яті».
Сам спортсмен 13 лютого повідомив про початок слухання в Спортивному арбітражному суді. Він прямо заявив: «Я впевнений, що не порушував правил МОК, тому вважаю свою дискваліфікацію абсолютно неправомірною», – прокоментував він.
МОК ухвалив рішення про заборону виступу Гераскевича 12 лютого, пославшись на відмову атлета «дотримуватися правил щодо вираження поглядів» у зв’язку з його наміром виступити в шоломі з портретами загиблих українських спортсменів. Раніше, 10 лютого, організація заборонила використання такого шолома, але дозволила носіння чорної стрічки для вшанування пам’яті.
Гераскевич відповів, що однієї лише кількості чорних пов’язок не вистачить, щоб у належний спосіб вшанувати всіх загиблих, і що він усвідомлює ризик дискваліфікації, проте не відмовляється від ідеї виступити у «шоломі пам’яті».
У 2024 році GRC опублікувала звіт, у якому стверджувалося, що МОК допустив до участі на літніх Олімпійських іграх у Парижі деяких спортсменів з росії та білорусі, які публічно підтримували воєнні злочини росії. Цей факт, на думку правозахисників, посилює питання про вибіркове тлумачення правил і необхідність прозорих критеріїв їхнього застосування.
Позиції сторін залишаються протилежними: МОК пояснює свої рішення необхідністю підтримувати безпеку та нейтральність ігор, тоді як GRC та представники української сторони вимагають пояснень і підкреслюють право на свободу вираження та вшанування пам’яті загиблих.