У Дружківці внаслідок ракетно-авіаційних ударів по цивільній інфраструктурі щонайменше дев’ять людей отримали поранення, пошкоджено дві адміністративні будівлі та приватний будинок. На місці події працюють рятувальні служби та медики, постраждалим надається допомога, наслідки обстрілів уточнюються
Про це розповідає Дніпро24
«Щонайменше 9 людей поранені внаслідок сьогоднішніх ударів по Дружківці. Місто під постійним ворожим вогнем – сьогодні не виняток», – заявив він.
Пошкодження та робота служб
За повідомленнями місцевої влади, удари були завдані авіабомбами, у результаті чого постраждали як державні будівлі, так і приватна забудова. Рятувальники обстежують територію, здійснюють розбір завалів та забезпечують евакуацію за потреби. Поранені отримують медичну допомогу на місці та доставляються до лікувальних закладів, водночас остаточна кількість постраждалих і масштаб руйнувань продовжують встановлюватися
Контекст атак і міжнародна правова оцінка
Атаки по українських населених пунктах тривають із використанням різних типів озброєнь: ударних безпілотників, ракет, коригованих авіаційних бомб та реактивних систем залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері
Експерти і правозахисники також вказують на низку дій, які можуть відповідати ознакам геноциду. Серед таких практик називають:
- публічні заяви представників влади про заперечення існування української нації або заклики до її знищення;
- заклики до фізичного знищення та переслідування осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення — енергетиці, водопостачанню, зв’язку — а також по медичних закладах із метою позбавити населення доступу до необхідних послуг;
- винищення чи переслідування інтелігенції, вчителів, митців та інших носіїв національної культури;
- використання освітніх та культурних інституцій для зміни ідентичності дітей, а також депортація дітей із метою їхнього асимілювання;
- пограбування, вилучення та руйнування культурних та історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році; на сьогодні її учасницями є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду і притягати винних до відповідальності
При цьому керівництво росії наполягає, що її збройні сили не завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі і не мають на меті вбивати мирне населення, хоча факти руйнувань та жертви серед цивільних ставлять ці запевнення під сумнів