Удар по АЗС на Сумщині: загиблий і поранений

Удар по АЗС на Сумщині: загиблий і поранений

У Сумській області внаслідок удару по автозаправній станції в Степанівській громаді є загиблий та поранений, повідомили правоохоронні органи. Інцидент стався вранці в суботу, коли поруч із АЗС перебував автомобіль із двома людьми.

Про це розповідає Дніпро24

«Загинув 24-річний чоловік, 22-річний отримав поранення. Вони перебували в авто поблизу АЗС»

Прокурори спільно з іншими правоохоронцями документують наслідки удару. Відкрито кримінальне провадження за статтею, що кваліфікує такі дії як воєнні злочини, у зв’язку зі спричиненням смерті людини.

Поранені та госпіталізації

Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров уточнив, що пораненим є 22-річний пасажир, який зміг самостійно вибратися з автомобіля. Його доставили до лікарні з важкими опіками та надають необхідну медичну допомогу.

Окрім цього випадку, у Глухівській громаді цивільний автомобіль був уражений дроном, в результаті чого постраждав 47-річний чоловік, його госпіталізували. Раніше також повідомляли про поранення двох правоохоронців внаслідок удару по автомобілю в Білопільській громаді.

Характер атак і міжнародна кваліфікація

У Сумській області, як і в інших регіонах України, спостерігають систематичні атаки російських військ по цивільній інфраструктурі — задіюють ударні безпілотники, ракети, кореговані авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Такі удари завдають шкоди житловим районам, критичній інфраструктурі та автотранспорту.

Українська сторона та міжнародні організації кваліфікують подібні атаки як воєнні злочини, вказуючи на їхній цілеспрямований характер і намагання підірвати життєзабезпечення населення.

Обстріли об’єктів електропостачання, теплопостачання, водопостачання, зв’язку та закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення людей можливості отримувати основні послуги та медичну допомогу, розглядаються як елемент цілеспрямованої стратегії, що може мати серйозні правові наслідки.

Правники, дослідники та правозахисники наголошують на різних діях, які здатні підпадати під визначення геноциду. Серед ознак та прикладів таких дій називають:

  • оголошення намірів щодо знищення певної національної групи або заперечення її права на існування;
  • публічні заклики до винищення або деперсоналізації етнічної групи;
  • цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги;
  • переслідування і вбивства людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
  • знищення інтелігенції та представників культури, які є носіями національної ідентичності;
  • запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях систем навчання, спрямованих на зміну ідентичності дітей, а також депортація дітей із метою їхньої асиміляції;
  • вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Учасники Конвенції, яких наразі 149, зобов’язані запобігати актам геноциду та притягувати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.

Конвенція дає визначення геноциду як дій, вчинених із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу.

Ознаки геноциду включають вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, спрямованих на фізичне знищення групи; заходи з метою запобігання дітонародженню та насильницьке переміщення дітей; публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Керівництво росії заперечує, що її армія цілеспрямовано завдає ударів по цивільній інфраструктурі, проте докази руйнувань і жертви серед цивільного населення фіксуються по всій країні.