російська армія завдала удару керованими авіабомбами по Глухівській громаді Сумської області, у результаті чого постраждали троє місцевих мешканців. Голова обласної військової адміністрації Олег Григоров повідомив про подію та деталі постраждалих
Про це розповідає Дніпро24
За інформацією обласної влади, «31-річну жінку та 45-річного чоловіка госпіталізували. Лікарі надають необхідну допомогу», – повідомив Григоров. Третій постраждалий, 43-річна жінка, отримала допомогу на місці та відмовилася від госпіталізації.
Атака також призвела до пошкодження кількох приватних будинків та автомобілів. На місці тривають роботи з ліквідації наслідків вибуху, огляду руйнувань і надання допомоги постраждалим.
Ураження цивільної інфраструктури
На території України російські сили регулярно застосовують різні типи озброєнь для ударів по населених пунктах: ударні безпілотники, ракети, кореговані авіабомби (КАБ) та реактивні системи залпового вогню. Такі атаки спрямовані на об’єкти житлового фонду та інфраструктуру, що призводить до жертв серед мирного населення та руйнування соціальних об’єктів.
Правова оцінка дій і ознаки геноциду
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують системні удари по цивільній інфраструктурі як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Окремі аналітики та правозахисники звертають увагу на те, що деякі дії можуть мати ознаки геноциду.
До типових прикмет, що наводяться в міжнародних оцінках, належать:
- оголошення намірів щодо знищення українців як групи та публічні заклики до цього (у текстах і виступах окремих посадовців фігурують формулювання про «штучно створена» націю та вислови на кшталт «треба знищити» або твердження, що України та українців «не повинно існувати» у майбутньому);
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування і знищення проукраїнськи налаштованих людей на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та носіїв культури, а також спроби змінити ідентичність дітей через освітні та виховні практики на окупованих територіях;
- депортація дітей та примусова передача під опіку в інші регіони з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення й знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів, що підтверджують історичну самобутність українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Країни-учасниці Конвенції зобов’язані запобігати та карати такі дії.
Конвенція виділяє конкретні ознаки геноциду: вбивство членів групи або спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень; умисне створення життєвих умов, розрахованих на часткове або повне знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню у групі; примусова передача дітей з однієї групи в іншу; публічне підбурювання до здійснення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її збройні сили систематично завдають ударів по цивільній інфраструктурі з наміром знищити чи вигнати населення. Водночас повторювані атаки на житлові райони й критичні об’єкти ставлять під загрозу життя мирних мешканців і роботу медичних установ, енергетики та водопостачання.