Президент Володимир Зеленський відреагував на масований ракетний удар росії вночі проти 16 квітня і наголосив, що такі атаки свідчать про неможливість пом’якшення міжнародних санкцій та відносин із країною-агресором. Він підкреслив необхідність захищати життя всіма доступними засобами та посилювати тиск для відновлення миру.
Про це розповідає Дніпро24
«Росія робить ставку на війну, і саме такою має бути відповідь – потрібно захищати життя всіма силами й потрібно тиснути заради миру теж усіма силами. Я вдячний тим у світі, хто працює з нами так і хто допомагає Україні вчасно, повноцінно та відчуваючи, що кожен прояв підтримки справді має значення для порятунку людей», – заявив він.
Глава держави подякував, зокрема, Німеччині, Норвегії та Італії за останні домовленості про посилення української протиповітряної оборони. За його словами, вранці він заслухав доповідь командувача Повітряних сил щодо відбиття цієї атаки і доручив йому налагодити контакти з партнерами, які раніше обіцяли ракети для комплексу «Патріот» та інших систем.
Оцінка удару та оперативні дані
За даними Повітряних сил, за попередню добу по Україні було запущено 703 повітряні цілі; з них знешкоджено 19 крилатих ракет Х-101, вісім балістичних ракет, чотири крилаті ракети типу «Іскандер-К» та 636 дронів різних типів. Внаслідок нічної атаки зафіксовані загиблі в кількох містах та приблизно 100 поранених по всій країні.
Російські військові регулярно застосовують ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети, а також інші види озброєння для атак на українські міста й цивільну інфраструктуру, зокрема об’єкти енергетики, теплопостачання та медичні заклади.
Геноцидні ознаки та міжнародне право
Українська влада та міжнародні правозахисні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини й вказують на цілеспрямований характер атак, спрямованих на системи життєзабезпечення населення. Фахівці також виокремлюють низку дій, що можуть свідчити про наявність геноцидних елементів. Серед них називають:
- оголошення намірів щодо знищення українців та публічні заклики до цього;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги;
- переслідування та знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців і носіїв української культури;
- впровадження в навчальних закладах на окупованих територіях освітніх практик, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою змінити їхню ідентичність;
- вилучення й знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати актам геноциду і карати за них. Наразі учасниками Конвенції є 149 держав. У документі геноцид визначено як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релійну групу як таку.
Список ознак геноциду за Конвенцією включає вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню; насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої; а також публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія навмисно вражає цивільну інфраструктуру та населення під час повномасштабної війни, незважаючи на численні повідомлення про руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків і комунальних мереж.