Увечері 4 березня в акваторії Чорного моря російський безпілотник поцілив у цивільне судно під прапором Панами під час його виходу з порту Чорноморськ, повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер 5 березня. За інформацією влади, на борту перевозили кукурудзу, серед членів екіпажу є постраждалі, їм надали допомогу та евакуювали постраждалих
Про це розповідає Дніпро24
«Судно перевозило кукурудзу. Унаслідок атаки є постраждалі серед членів екіпажу. Проведено заходи з надання допомоги та евакуації людей»
Деталі інциденту та реакція регіону
У повідомленні очільника області йдеться, що удар завдано ввечері, коли судно виходило з порту. На місці провели рятувальні заходи, постраждалих евакуювали й надали медичну допомогу. Імен та прізвищ постраждалих у повідомленні не названо.
Раніше, у січні, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба інформував про атаки російських військових на два цивільні судна поблизу українських берегів. Інциденти з морськими суднами поєднуються з ширшою кампанією обстрілів, спрямованих на інфраструктуру та цивільні об’єкти.
Російські військові систематично завдають ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі різними засобами: ударними безпілотниками, ракетами, коректованими авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню. Такі атаки спричиняють руйнування енергетичних та медичних об’єктів, школи, дитсадки й інші об’єкти життєзабезпечення населення.
Геноцидні ознаки й міжнародне право
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують систематичні удари по цивільній інфраструктурі як воєнні злочини і звертають увагу на наявність елементів, що можуть свідчити про наміри, спрямовані на позбавлення населення життєвих умов.
Фахівці та правозахисники називають низку практик, які розглядають як ознаки геноцидних дій у контексті широкомасштабної війни. Серед них:
- оголошення намірів щодо знищення українців: представники російської влади неодноразово заявляли про те, що українців як етносу «не існує», називали націю «штучно створеною» й висловлювалися про необхідність її ліквідації;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування і знищення на окупованих територіях осіб із проукраїнською позицією;
- знищення інтелігенції: вчителів, митців та інших носіїв української культури;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях систем виховання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів, що свідчать про давню історію українського народу.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Станом на сьогодні сторін Конвенції є 149 країн, які мають обов’язок запобігати актам геноциду та карати за них як у воєнний, так і в мирний час.
У документі геноцид визначено як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Конвенція перераховує ознаки геноциду: убивство членів групи або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання народжуванню дітей у групі; насильницьке переміщення дітей з однієї групи в іншу; а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її збройні сили завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі з метою вбивств або масових руйнувань мирного населення, незважаючи на численні повідомлення про удари по лікарнях, школах, об’єктах енергетики та водопостачання.