Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа повідомив, що протягом доби російська армія завдала ударів по трьох районах області безпілотниками та артилерією, внаслідок чого постраждали п’ятеро людей.
Про це розповідає Дніпро24
За даними обласної влади, серед пошкоджених об’єктів у Нікопольському районі — перукарня, магазин, автозаправна станція, кілька транспортних засобів, багатоквартирні та приватні будинки.
«Поранений 58-річний чоловік госпіталізований у важкому стані. 11-річна дівчинка, 50-річна жінка та 45-річний чоловік лікуватимуться амбулаторно», – повідомив Ганжа.
У Покровській громаді Синельниківського району також зафіксовано понівечені приватні будинки; 37-річного чоловіка доставлено до лікарні у важкому стані. Окрім цього, артобстріли пошкодили інфраструктурні об’єкти в Криворізькому районі.
Механізми та масштаби атак
За повідомленнями місцевої влади, російські обстріли здійснюються із застосуванням різних видів озброєння: ударних БпЛА, ракет, керованих авіабомб (КАБ) і реактивних систем залпового вогню. Ураження торкаються як цивільних споруд, так і критично важливої інфраструктури.
Правова оцінка та ознаки системності
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини та звертають увагу на їхній цілеспрямований характер. Серед дій, які експерти вказують як елементи, що можуть свідчити про спроби знищення або утисків населення за груповою ознакою, називають такі:
- оголошення намірів про знищення українців: публічні заяви окремих представників російської влади про те, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, а тих, хто з цим не погоджується, «треба знищити», і що України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги;
- переслідування і знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції: вчителів, митців та інших носіїв української культури;
- впровадження в освітніх закладах на окупованих територіях програм навчання й виховання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та викрадення артефактів, що свідчать про історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції, яких нині 149, зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, внаслідок яких гинуть мирні мешканці та руйнуються лікарні, школи, дитячі садки й об’єкти енергетики та водопостачання.