Критична ситуація з боргами
Станом на другий квартал 2025 року борги українців за комунальні послуги сягнули 106,6 млрд грн. Найбільші неплатежі фіксуються за тепло, гарячу воду та газ. Держстат повідомляє, що ситуація є критичною, а жителі Дніпропетровщини все частіше змушені вибирати між оплатою комуналки та задоволенням базових потреб.
Про це розповідає Дніпро24
Причини зростання боргів
Експерти вказують на декілька факторів, що призвели до зростання боргів, серед яких війна, падіння економіки та низькі доходи населення. За офіційними даними, у квітні–червні 2025 року українцям нарахували 64,3 млрд грн за комуналку, але фактичні платежі становили лише 51,5 млрд грн. Найбільші суми боргу розподілені наступним чином:
- постачання теплової енергії та гарячої води – 35,2 млрд грн;
- газ – 32,3 млрд грн;
- електроенергія – 17,1 млрд грн;
- холодна вода – 10,2 млрд грн;
- управління багатоквартирними будинками – 8,8 млрд грн;
- вивіз сміття – 3,1 млрд грн.
«Ця сума майже вдвічі перевищує обсяг оборонного бюджету деяких європейських країн. І головне – тенденція зростання боргів не зупиняється», – наголошує економіст із Дніпра Сергій Кравченко.
Нагадаємо, що наприкінці 2021 року борг за комунальні послуги становив понад 81 млрд грн, а сьогодні українці опинилися в ще складнішій ситуації через війну.
Економічна криза та її наслідки
Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко ще на початку повномасштабного вторгнення рф застерігав про неминучість економічної кризи, яка призведе до накопичення боргів. За його словами, падіння економіки України супроводжується втратою робочих місць. Станом на сьогодні в Україні офіційно зруйновано близько 6 млн робочих місць, а 13 млн українців стали біженцями.
«Мій чоловік утратив роботу на заводі, тепер ми живемо лише на мою зарплату вчительки. Платимо за світло й воду, але за тепло накопичився борг кілька тисяч гривень. Поки що домовилися про реструктуризацію, але страшно, що відключать», – ділиться жителька Павлограда Ганна Герасименко.
Скасування мораторію на відключення
З березня 2022 року в Україні діяв мораторій на відключення послуг та нарахування пені, але наприкінці 2023 року його скасували. Юристка із соціальних питань Оксана Гринь зазначає: “Це рішення було необхідним для стабільності енергетичних компаній, але воно боляче вдарило по сім’ям із низькими доходами”.
Тепер домогосподарства з великими боргами ризикують залишитися без світла чи води, за винятком територій, де тривають бойові дії. Закон дозволяє стягувати борги через суд, проте для більшості родин навіть кілька тисяч гривень є непосильним тягарем.
Субсидії та пільги
Станом на сьогодні близько 3 млн домогосподарств в Україні отримують субсидії, а ще 400 тис. користуються пільгами. Держава витрачає на це близько 45 млрд грн на рік. Економіст Кравченко зазначає, що без субсидій багато людей просто не вижили б, але ця програма не вирішує проблему системно.
«Моя мама-пенсіонерка отримує субсидію, але все одно доводиться додавати з моєї зарплати. Ціни ростуть, а доходи – ні. Ми вічно наздоганяємо борги», – ділиться мешканець Кривого Рогу Віктор Рибалко.
Прогнози на майбутнє
Фахівці попереджають, що якщо ситуацію не вдасться стабілізувати, борг за комунальні послуги може перевищити 120 млрд грн до кінця року. Експерт із ЖКГ Андрій Ніколаєнко вказує на необхідність реформ у сфері енергетики та адресної допомоги малозабезпеченим.
У громадах Дніпропетровщини звучать заклики до роз’яснювальних кампаній, оскільки багато людей не знають про свої права, можливості реструктуризації та отримання субсидій. Без діалогу між споживачами та постачальниками система ризикує вийти з-під контролю.
Ситуація з боргами за комунальні послуги стала лакмусовим папірцем соціально-економічного стану країни. Скасування мораторію на відключення послуг загострило проблему, адже багато боржників ризикують залишитися без базових благ. Субсидії та пільги лише частково пом’якшують удар, але не здатні компенсувати загальне падіння рівня життя.
Наталія Ковальчук
фото з відкритих джерел