Вранці 21 лютого у Сумах стався авіаційний удар по приватному сектору: приблизно о 4:00 пролунав вибух, внаслідок якого зазнали поранень троє людей, серед яких дві дівчини — 5 та 17 років, а також літня жінка, яку госпіталізовано і якій надається медична допомога.
Про це розповідає Дніпро24
«За попередньою інформацією, поранення отримали троє людей, серед них двоє дітей віком 5 та 17 років, а також 70-річна жінка, яку госпіталізовано. Потерпілим надається необхідна медична допомога»
Офіційні дані щодо віку постраждалої жінки різняться: поліція вказує на 70 років, тоді як Сумська обласна військова адміністрація називає вік постраждалої 87 років. Імена постраждалих поки не оприлюднювалися.
Напади в області: випадок із FPV-дроном
Також у попередню добу зафіксовано удар FPV-дроном по цивільному автомобілю в Краснопільській громаді. У цій атаці отримали поранення 52-річний чоловік та 18-річна дівчина, їм надається медична допомога.
За даними обласної влади, напередодні російські сили здійснили до 70 обстрілів по 21 населеному пункту в 13 територіальних громадах Сумщини. Найбільше атак зафіксовано в Сумському та Шосткинському районах.
Масштаби атак і їх кваліфікація
У регіоні регулярно застосовують різні типи озброєнь — ударні безпілотники, ракети, кореговані авіабомби (КАБ), реактивні системи залпового вогню; ці удари спрямовані проти населених пунктів і цивільної інфраструктури.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні атаки як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері. Особливо підкреслюється використання ударів по системах життєзабезпечення з метою позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та доступу до медичної допомоги.
Такі дії називають одним із комплексних проявів, що можуть свідчити про геноцидні практики. До переліку можливих ознак відносять:
- публічні заклики і заяви про нібито відсутність або «штучність» українського етносу та вислови про необхідність його знищення;
- цілеспрямовані обстріли інфраструктури, які створюють життєві умови, несумісні з нормальним існуванням населення;
- переслідування людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях та насильницькі репресії;
- винищення інтелігенції та осіб, які формують і передають українську культуру;
- запровадження освітніх і виховних програм на окупованих територіях, що спрямовані на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей або їх незаконне вивезення з метою зміни ідентичності;
- знищення й руйнування культурних об’єктів, бібліотек і музеїв із вилученням артефактів, що фіксують історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі сторонами Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них як у воєнний, так і в мирний час.
Визначення геноциду за Конвенцією передбачає дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають убивство членів групи або спричинення їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародження в групі; насильницьке переміщення або передача дітей з однієї групи в іншу; публічне підбурювання до вчинення подібних дій.
Незважаючи на заперечення керівництва росії щодо цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, в Україні продовжують документувати випадки руйнувань лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики та водопостачання, а також загибель і поранення мирного населення.