Армія росії 10 травня здійснила серію атак дронами різних типів по населених пунктах Херсонської області, унаслідок чого постраждали четверо людей із пораненнями різного ступеня тяжкості. Серед постраждалих — працівник міськради Херсона; також зазнали ушкоджень приватні та багатоквартирні будинки й автомобілі.
Про це розповідає Дніпро24
«Це троє жителів обласного центру та одна жителька Комишан, які постраждали від атак за допомогою FPV-дронів та вибухівки, яку окупанти скинули з БпЛА. Один з поранених – співробітник міськради Херсона»
Наслідки атак і правова реакція
Правоохоронці фіксують наслідки обстрілів і відкрили кримінальні провадження за фактами вчинення воєнних злочинів. Напади проводилися із застосуванням ударних безпілотників, а також інших видів озброєнь, що регулярно використовуються під час бойових дій для атак на цивільні об’єкти.
Ураження цивільної інфраструктури — електростанцій, водопостачання, закладів охорони здоров’я та інших об’єктів життєзабезпечення — створює додаткові ризики для мирного населення й ускладнює надання медичної допомоги постраждалим. Водночас тривають процедури документування ушкоджень і збитків для подальшого розслідування.
Оцінки міжнародного права та ознаки злочинів
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері щодо цивільної інфраструктури. Під час широкомасштабної війни застосування методів, спрямованих на позбавлення населення електроенергії, тепла, води та медичної допомоги, розглядається як одна з ознак геноцидних дій.
Фахівці з міжнародного права й правозахисники виділяють низку проявів, які можуть відповідати визначенню геноциду або інших міжнародних злочинів, зокрема:
- публічні заяви про відсутність права на існування певної нації та заклики до її знищення;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення й закладів охорони здоров’я з метою позбавити населення необхідних умов для життя;
- переслідування осіб з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення носіїв культури та інтелігенції, а також систематичні спроби змінити ідентичність дітей через освітні практики й депортації;
- знищення або вилучення українських книг, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релійну групу. Країни-учасниці конвенції зобов’язані запобігати таким актам і притягувати винних до відповідальності.
У широкому контексті бойових дій російські військові продовжують атакувати українські міста і цивільну інфраструктуру різними типами озброєнь, зокрема ударними безпілотниками, ракетами, керованими авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню, що підсилює загрозу для мирного населення та критичної інфраструктури країни.