Державне бюро розслідувань завершило розслідування і 20 лютого заочно повідомило про підозру кільком колишнім посадовцям: екскомандирам підрозділів «Беркут» з Харківської та Львівської областей, їхньому помічникові начальника штабу, а також колишньому начальнику Генерального штабу. Обвинувальний акт щодо екскомандирів уже направлено до суду.
Про це розповідає Дніпро24
Обвинувачення та хід розслідування
За версією слідства, екскомандирам «Беркута» інкримінують організацію та сприяння умисним убивствам і заподіянню тяжких тілесних ушкоджень учасникам протестів. Розслідування встановило, що напередодні 18 лютого 2014 року вищим керівництвом ухвалено рішення про застосування силових заходів у центрі Києва, а підрозділи «Беркута» додатково забезпечили помповими рушницями та набоями з картеччю і кулями, забороненими до застосування.
«У ніч з 18 на 19 лютого 2014 року підрозділи «Беркута» з Харківської та Львівської областей під керівництвом обвинувачених разом з іншими силовиками неодноразово намагалися зачистити Майдан. Вони безпідставно застосували надмірну силу, спецзасоби та вогнепальну зброю. Унаслідок цих дій загинули 12 осіб, понад 130 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, зокрема вогнепальні», – йдеться в повідомленні.
Слідство також вказує на використання світлошумових гранат російського виробництва, які не проходили належних перевірок безпечності. За даними розслідування, унаслідок дій правоохоронців упродовж цих подій загинуло 12 протестувальників, понад 130 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості, зокрема вогнепальні.
ДБР додало, що командир львівського «Беркута» мав громадянство росії й пізніше був позбавлений українського громадянства. Помічник начальника штабу цього підрозділу, за версією слідства, привласнив вогнепальну зброю та приховав її, намагаючись зірвати балістичні експертизи та ускладнити роботу слідчих.
Суд уже обрав обвинуваченим запобіжні заходи, а на їхнє майно накладено арешт для забезпечення відшкодування завданої шкоди.
Підозра ексначальнику Генштабу та історичний контекст
Окремо слідчі повідомили про підозру заочно колишньому начальнику Генерального штабу; його підозрюють у участі в організованій злочинній групі, створеній, як зазначає слідство, під час президентства 2010–2014 років. Слідство встановило, що його призначили після того, як попередній керівник Генштабу відмовився підписати накази про залучення Збройних сил нібито для проведення «антитерористичної операції» 19 лютого 2014 року.
Після призначення, за даними слідства, на нового очільника поклали завдання організувати блокування урядового кварталу, залучити військову техніку для перешкоджання акціям протесту, забезпечити транспортування особового складу МВС та виконати інші дії, спрямовані на обмеження права громадян на мирні зібрання. До виконання цих завдань, як повідомляють слідчі, було залучено щонайменше 1790 військовослужбовців.
Ексголові Генштабу інкримінують участь у злочинній організації, перевищення влади, незаконне перешкоджання проведенню акцій протесту та дезертирство. Після лютневих подій 2014 року підозрюваний залишив територію України та переховується на території росії. ДБР не називає імені підозрюваного, однак нагадаємо, що 19 лютого 2014 року президент Віктор Янукович призначив начальником Генштабу Юрія Ільїна замість Володимира Замани, а 28 лютого Ільїна звільнив тодішній в.о. президента Олександр Турчинов.
Контекст подій: Євромайдан розпочався 21 листопада 2013 року як реакція на рішення влади призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести посилилися після розгону 30 листопада 2013 року й тривали до лютого 2014 року; силові структури кілька разів намагалися розігнати учасників акцій.
За даними органів прокуратури, під час Революції гідності постраждало близько 2,5 тисячі людей, загальна кількість загиблих становить 104 особи — переважна більшість у лютому 2014 року. Загиблих активістів почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва також загинули 17 працівників правоохоронних органів.