За перші три місяці 2026 року дефіцит федерального бюджету рф сягнув 4,6 трлн рублів, тоді як запланований показник на цілий рік становив 3,8 трлн рублів. Інтенсивне зростання розриву між фактичними витратами й річними планами змушує владу шукати додаткові джерела наповнення казни та коригувати фіскальну політику.
Про це розповідає Дніпро24
Тепер кремль судомно шукає, де роздобути гроші. Один із найбільш показових епізодів – перенесення заборони на ставки в букмекерських конторах для недієздатних, неповнолітніх і боржників. Здавалося б, елементарний захід соціального захисту. Але мінфін прямо визнав: його впровадження загрожує втратою до 27 млрд рублів податкових надходжень і ще 14 млрд – цільових відрахувань на спорт. Кількість клієнтів букмекерів при цьому може скоротитися на третину. Захищати вразливих для російського бюджету – надто дорого – йдеться у повідомленні.
Нинішня ситуація змусила керівництво країни ініціювати низку термінових фіскальних заходів. Серед них — пропозиція щодо введення windfall tax, або податку на надприбуток за підсумками 2025 року зі ставкою 20%. Попередній аналогічний збір у 2021–2022 роках приніс у бюджет близько 318,8 млрд рублів, однак нинішні очікування від нього значно вищі, що означає додатковий тиск на бізнес.
Мита на товари з “недружніх” країн
Паралельно митні органи почали донараховувати мита на товари, які імпортуються через суб’єкти Євразійського економічного союзу з країн, що вважаються “недружніми”. Заявлені ставки варіюються в діапазоні від 15% до 50%. Це відобразиться на вартості одягу, косметики та інших непродовольчих товарів: їхня ціна може зрости мінімум на 15–30% через додаткові мита й витрати посередників.
Посилення фінансового контролю і нові збори
Окрім підвищених мит, у фіскальному пакеті — заходи, що розширюють можливості контролю за доходами громадян. Законопроєкт передбачає автоматичний доступ податкових органів до даних центрального банку про фізичних осіб із нез’ясованими доходами від 2,4 млн рублів, а також зобов’язання ЦБ виявляти «аномалії» у платежах. Такий механізм викликає занепокоєння щодо меж між податковим адмініструванням і тотальним фінансовим наглядом.
У переліку інших ініціатив — поетапне запровадження ПДВ на товари, придбані на маркетплейсах з-за кордону (7% у 2027 році, 14% у 2028-му та 22% у 2029-му), легалізація онлайн-казино з прогнозованим щорічним доходом близько 100 млрд рублів, а також підвищення майнового податку для власників трьох і більше квартир. У сукупності ці кроки мають пом’якшити бюджетний дефіцит, але водночас посилять навантаження на внутрішній ринок і населення.
Економічні наслідки вже помітні: частина соціальних ініціатив може бути відкладена або пом’якшена через побоювання втрат податкових надходжень, а для домогосподарств і бізнесу зростання мит, ПДВ і контролю означатиме підвищення витрат і посилення адміністративного тиску.