Дніпровський ліквідатор провів 186 днів у Чорнобилі

Дніпровський ліквідатор провів 186 днів у Чорнобилі

Не всі учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС були на передовій у перші дні катастрофи. Дніпропетровець Віктор Гриборович Губеренко потрапив до зони відчуження у 1987 році й провів там 186 днів, виконуючи важливі роботи з обслуговування людей, котрі залишалися на станції та в її околицях.

Про це розповідає Дніпро24

Робота після найгострішої фази

Після квітня 1986 року, коли сталася пожежа й було задіяно перших рятувальників, роботи на ЧАЕС тривали роками. Навіть після встановлення саркофага над четвертим енергоблоком потреба в людях не зникла: на території та навколо неї залишалися штаби, підрозділи та техніка, які потребували постачання і підтримки нормальних побутових умов. Саме для таких завдань у 1987 році до зони відчуження вирушив Віктор Губеренко.

Віктор Губеренко

Його зарахували до роти обслуговування особового складу. Це підрозділ, що відповідав за забезпечення військових частин харчуванням, енергією та комунікаціями — від газу й світла до опалення й житлових умов. Хоча завдання виглядало буденним, у зоні відчуження будь-який збій у цих ланцюгах міг залишити людей без найнеобхіднішого на території з підвищеним рівнем радіації.

Час у зоні і подальше життя

Загалом Віктор Григорович провів у зоні 186 днів і за цей час побував на самій електростанції двічі. Повернувшись до Дніпропетровська, він два місяці проходив реабілітацію, а згодом продовжив трудову діяльність на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі імені Карла Лібкнехта, де обіймав посаду заступника начальника цеху.

Віктор Губеренко у зоні відчуження

Сьогодні він на заслуженому відпочинку. Його історія — приклад тих тихих, але важливих подвигів: люди робили свою справу без зайвого пафосу, забезпечуючи роботу тих, хто безпосередньо займався ліквідацією аварії. Таких, як він, було тисячі, і кожен із них — частина складної й болісної сторінки нашої спільної історії.

Архівне фото Віктора Губеренка

Матеріал підготовлено Ярославом Савельєвим, фото й відео — автора та з архіву Віктора Губеренка

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.