У Сумській області під час чергових атак безпілотниками поранено ще трьох цивільних: правоохоронці документують наслідки, а прокуратура відкрила провадження за статтею про воєнні злочини.
Про це розповідає Дніпро24
Деталі нападу
За даними обласних правоохоронних органів, близько 14:30 в одному з населених пунктів Сумської громади внаслідок удару безпілотного літального апарата постраждали чоловіки віком 49 та 28 років. Пошкоджено цивільну інфраструктуру й транспортні засоби.
«Вже о 14:50 у Сумах ворожий безпілотник поцілив у припаркований поблизу ТЦ автомобіль. Постраждав 23-річний юнак», – додає відомство.
Прокурори та слідчі фіксують наслідки атак та проводять необхідні слідчі дії. За фактом інцидентів розпочато кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.
Раніше місцева влада повідомляла, що в Сумському, Охтирському та Шосткинському районах внаслідок останніх ударів загинули троє людей, а ще десятеро отримали поранення.
Правова оцінка та ознаки системних атак
У регіоні підкреслюють, що обстріли цивільної інфраструктури тривають: використовуються ударні безпілотники, ракети, кореговані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують низку таких ударів як воєнні злочини, наголошуючи на їхній цілеспрямованості.
Мова йде, зокрема, про навмисні удари по системах життєзабезпечення, закладах охорони здоров’я, енергетичних та водопостачальних об’єктах, а також про дії, спрямовані на позбавлення населення доступу до електроенергії, тепла, води, зв’язку і медичної допомоги.
Окрім безпосередніх нападів, фіксують інші ознаки переслідування та методів, що вказують на системність у ставленні до цивільного населення. Серед порушень, на які звертають увагу правозахисники і фахівці, —
- публічні висловлювання окремих посадовців, які заперечують існування українського етносу або закликають до його знищення, зокрема твердження про те, що українців «не існує»;
- публічні заклики та риторика, що підбурює до насильства проти українців, зокрема фрази на кшталт «треба знищити»;
- цілеспрямовані удари по об’єктах життєзабезпечення і лікарнях з метою позбавити населення необхідних умов для життя;
- переслідування та фізичне знищення людей на окупованих територіях за їхню проукраїнську позицію;
- винищення інтелігенції, пограбування й нищення культурних цінностей, депортації дітей і спроби змінити їхню ідентичність.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Станом на сьогодні учасницями Конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них.
Конвенція перелічує конкретні ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на часткове або повне знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання народжуваності в групі; насильницьке переміщення дітей до іншої групи та інші дії, що свідчать про намір знищити групу як таку.
Водночас керівництво росії продовжує заперечувати, що її збройні сили завдають цілеспрямованих ударів по цивільних об’єктах, лікарнях, школах і інших об’єктах цивільної інфраструктури, які призводять до загибелі та поранень мирних мешканців.