У Слатиному Харківської області російський удар влучив у магазин, внаслідок чого двоє 41-річних місцевих жителів отримали уламкові поранення. Один із постраждалих доставлений до лікарні, інший від госпіталізації відмовився.
Про це розповідає Дніпро24
«Госпіталізований чоловік – це наш водій-комунальник, який врятувався під час атаки російського FPV-дрона по комунальному сміттєвозу у Руській Лозовій 23 січня. Завдяки прихильності долі загрози його життю немає, тож побажаємо йому якнайшвидшого одужання»
Інформацію про потерпілих уточнив голова Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко. За його словами, поранення були уламковими; один із поранених перебуває під наглядом медиків.
Характер атак на цивільну інфраструктуру
Російські війська систематично застосовують різні види озброєнь проти цивільних об’єктів: ударні безпілотники (FPV), ракети, керовані авіабомби (КАБ) та реактивні системи залпового вогню. Такі атаки зачіпають не лише військові цілі, а й торгові точки, енергетичні об’єкти, заклади охорони здоров’я та іншу критичну інфраструктуру.
Унаслідок регулярних обстрілів громадяни залишаються без електроенергії, тепла, водопостачання та зв’язку, що загрожує базовим умовам існування цивільного населення.
Ознаки й міжнародно-правова оцінка
Українська влада та міжнародні організації розглядають такі удари як воєнні злочини, а окремі елементи кампанії — як дії, що можуть мати ознаки геноциду. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид і зобов’язує держави-учасниці запобігати та карати за такі дії.
Конвенція трактує геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.
Ознаки, які вказують на можливі геноцидні чи суміжні порушення міжнародного права, включають:
- вбивства членів групи або спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на часткове або повне знищення групи;
- публічні заклики до знищення представників групи та відкриті заклики до насильницьких дій;
- переслідування і знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- викрадення, депортація дітей і спроби змінити їхню ідентичність;
- знищення культурних цінностей, пограбування музеїв та вилучення українських книжок із бібліотек.
Станом на тепер конвенція має 149 держав-учасниць, які зобов’язані запобігати актам геноциду як під час війни, так і в мирний час.
Водночас керівництво росії заперечує, що її збройні сили навмисно завдають ударів по цивільній інфраструктурі та інфраструктурних об’єктах в Україні, заперечуючи цілеспрямований характер руйнувань і загибелі мирних жителів.
Ситуація з безпекою на харківському напрямку й надалі залишається напруженою; місцева влада закликає мешканців зберігати пильність і дотримуватися рекомендацій служб цивільного захисту.