У Білопільській громаді Сумської області внаслідок вечірніх і нічних ударів росії проти 13 травня постраждали двоє неповнолітніх, повідомив голова області Олег Григоров.
Про це розповідає Дніпро24
За його словами, одного з підлітків доставили до лікарні в нічний час
«17-річний хлопець отримав уламкові поранення. Наразі медики обстежили його, стан – не важкий. Лікарі надають усю необхідну допомогу»
Інший підліток постраждав увечері 12 травня; він перебуває у стабільно важкому стані. «13-річна дитина перенесла складну операцію. Наразі медики роблять усе необхідне, щоб допомогти йому одужати», – заявив Григоров.
За словами очільника області, родина одного з хлопців раніше евакуювалася з громади і того дня повернулася, щоб посадити город. Хлопець ішов вулицею, коли поруч із ним влучив російський дрон.
Пошкодження й інші постраждалі
За даними обласної влади, протягом попередньої доби в області постраждали загалом шестеро людей. Унаслідок атак зафіксовані руйнування та пошкодження приватних будинків, автомобілів і об’єктів цивільної інфраструктури.
Напередодні в Глухівській громаді отримали поранення троє людей: 68-річний чоловік та дві жінки віком 76 і 79 років. Окрім двох неповнолітніх у Білопільській громаді постраждав також 42-річний чоловік.
Масштаб атак і методи
За інформацією ОВА, із ранку 12 травня до ранку 13 травня російські війська здійснили понад 100 обстрілів по 43 населених пунктах у 20 територіальних громадах Сумщини. Найбільше атак зафіксували в Сумському та Шосткинському районах.
Російські військові регулярно застосовують різні види озброєнь — ударні безпілотні літальні апарати, ракети, кореговані авіабомби та реактивні системи залпового вогню — для атак на українські міста й цивільну інфраструктуру.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини, наголошуючи на цілеспрямованому характері атак, які зачіпають цивільне населення та об’єкти життєзабезпечення.
Обстріли систем життєзабезпечення населення й закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги розглядаються як ознака можливих геноцидних дій.
- оголошення намірів щодо знищення українців і публічні заклики до таких дій;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції — учителів, митців і носіїв української культури;
- зміна ідентичності дітей через освітні практики на окупованих територіях і депортація дітей без батьків до росії;
- вилучення та знищення з бібліотек українських книг, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні членами Конвенції є 149 держав, і вони зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як у часи війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. До ознак геноциду належать убивство членів групи або спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню; насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
У той же час керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі й понаслідок цього вбиває мирних мешканців та руйнує лікарні, школи, дитсадки й об’єкти енергетики та водопостачання.