У селі Новоолександрівка Запорізького району під час обстрілу постраждали двоє поліцейських, заявив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров 11 квітня.
Про це розповідає Дніпро24
«Поранень дістали 41-річний та 22-річний чоловіки. Їм надана уся необхідна медична допомога».
Характер атак і ураження інфраструктури
За повідомленням місцевої влади, російські війська регулярно застосовують різні види озброєння для ударів по українських населених пунктах: ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби (КАБ) та реактивні системи залпового вогню (РСЗВ). Унаслідок таких атак руйнуються житлові будівлі, об’єкти енергетики, водопостачання та медична інфраструктура, що ускладнює надання допомоги постраждалим і функціонування систем життєзабезпечення.
Постраждалі правоохоронці отримали медичну допомогу, їхній стан оцінюють медики. Намагання забезпечити безпеку цивільного населення уражаються через постійні удари по населених пунктах і критичній інфраструктурі.
Оцінка дій і ознаки геноциду
Українська влада й міжнародні експерти кваліфікують такі цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі як воєнні злочини російської федерації. Особливу тривогу викликають атаки, спрямовані на системи життєзабезпечення населення та заклади охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги.
Правники, дослідники та правозахисники виділяють низку дій, які можуть свідчити про геноцидні практики під час широкомасштабної агресії. Серед них:
- публічні заяви та заперечення існування української нації або заклики до її знищення;
- цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі з метою створення умов, несумісних із виживанням групи;
- переслідування й знищення осіб з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення носіїв української культури — учителів, митців і інтелігенції;
- навчальні та виховні практики на окупованих територіях, спрямовані на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення й знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні її учасницями є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають умисні вбивства членів групи або завдання їм тяжких тілесних ушкоджень; створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи; заходи щодо запобігання дітонародженню; насильницьку передачу дітей в іншу групу; а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія наносить цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та змінює демографічний чи культурний ландшафт України, водночас факти руйнувань і поранень серед цивільного населення фіксуються на різних територіях країни.