За оцінкою уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, росія втратила близько 1,7 мільярда доларів доходів від експорту нафти внаслідок так званих «кінетичних санкцій», які ускладнили технічний вивіз нафти з окремих портів. Мова йде про неможливість експорту частини вантажів із двох балтійських портів і порту в Новоросійську.
Про це розповідає Дніпро24
«Приблизно стільки ж вони отримали плюс за рахунок зростання цін на нафту і того, що нафта, яка вже була в морі, була продана, переважно Індії. Варто наголосити, що ми не бачимо жодного впливу від послаблення американських санкцій на ціну. Ці показники між собою не корелюють», – сказав Власюк.
Втрати доходів і динаміка експорту
За наявними оцінками, доходи росії від продажу нафти залишаються нижчими порівняно з періодом до запровадження санкцій. У лютому, відповідно до української оцінки, надходження становили близько 9 мільярдів доларів, що є рекордно низьким показником. У березні фінансові результати частково відновилися: називалася сума в 14 мільярдів доларів, яку Власюк вважав завищеною, і більш реалістичною оцінкою він назвав близько 12 мільярдів.
За його словами, попри тимчасове зростання доходів, показники все ще відстають від рівня до запровадження обмежень, коли експортні надходження оцінювалися в межах 15–17 мільярдів доларів.
Проблеми портів і заходи проти «тіньового флоту»
Після ударів по інфраструктурі експорт через низку портів практично зупинився. Власюк відзначив, що з 4 квітня в окремих портах «жодного танкера не зайшло і не вийшло». Аналогічна ситуація склалася в порту Усть-Луга, де з початку квітня майже припинилися відвантаження. Натомість порт Приморськ частково відновив роботу: там у середньому по два танкери на день заходять і виходять.
Крім того, росія почала супроводжувати танкери тіньового флоту військовими кораблями — крок, який, за оцінкою уповноваженого, є елементом ескалації і спрямований на протидію планам партнерів фізично зупиняти або затримувати такі судна.
Україна закликає країни-партнери активніше застосовувати механізми міжнародного права для протидії «тіньовому флоту»: зупиняти судна, перевіряти документи, прапори і страхові поліси. Уже зафіксовані випадки затримання через серйозні технічні порушення — зокрема два судна, Sea Owl і Caffa, були затримані у Швеції. Окрім того, 9 квітня Франція підвищила штрафи за порушення санкційного законодавства у сфері морських перевезень, що може посилити тиск на нелегальні ланцюги постачань.
У підсумку, на думку експертів, «кінетичні санкції» і спеціальні операції проти інфраструктури та тіньового флоту мають істотний вплив на експортні потоки та доходи росії від нафти, хоча частина втрат частково компенсується через перепродажі вантажів і коливання цін.