Колишня очільниця посольства Сполучених Штатів у Києві Бріджит Брінк заявила, що рішення адміністрації Дональда Трампа минулого року призупинити військову допомогу Україні поставило під загрозу не лише українське населення, а й близько тисячі працівників посольства США у столиці.
Про це розповідає Дніпро24
Брінк, яка обіймала посаду посолки в Києві з травня 2022 року до квітня 2025 року, також наголосила на відсутності належних консультацій із київською місією з боку нової адміністрації на початку її другої каденції, що ускладнило оцінку наслідків зупинки допомоги для безпеки персоналу.
«Я мала 1000 людей, всі цивільні, на місці. І нас захищали українці, використовуючи американське та інше обладнання», – сказала Брінк агенції для аналітичної статті-розслідування «Погляд зсередини на розпад американської дипломатії за часів Трампа».
Зазначається, що Пентагон не надав коментаря щодо цих тверджень.
Як зупинка допомоги вплинула на безпеку посольства
Серед призупинених постачань були системи протиповітряної оборони, які, за словами Брінк, слугували не лише для оборони українських громадян, а й захищали співробітників дипмісії від атак російських дронів і ракет. Рішення про припинення надходжень нібито було ухвалене без попереднього інформування посольства у Києві.
За її словами, київське представництво намагалося з’ясувати підстави зупинки і оцінити, «що це означало не лише для українців, але й для нашої власної безпеки». Водночас посольство та його партнери працювали за лаштунками над відновленням допомоги, і постачання було відновлене 11 березня 2025 року.
У березні віцепрезидент США Джей Ді Венс коментував, що тимчасова зупинка допомоги мала на меті стимулювати переговорний процес.
Політичні наслідки та відставка
21 квітня 2025 року Брінк подала у відставку, а за кілька місяців оголосила про намір балотуватися до Конгресу від штату Мічиган від Демократичної партії. Вона вважає, що розрив між адміністрацією та розкиданими по світу дипломатичними представництвами США перетворився на питання «життя і смерті» для співробітників у зонах конфлікту.
За часів попередньої адміністрації під керівництвом Джо Байдена начальницькі засідання Ради національної безпеки за участю посольства у Києві проходили регулярно для координації політики під час війни, тоді як за Трампа ці обговорення, за словами Брінк, припинилися.
Ексдипломатка також зазначила, що кулуарні спроби президента Трампа налагодити тісніші зв’язки з кремлем, які вона сприймала як спроби «умиротворення» росії, стали однією з останніх крапок у її рішення піти з посади. Білий дім відстоює підхід до Кремля як прагнення до швидкого завершення війни шляхом переговорів; після відставки Брінк Держдеп подякував їй за роботу у складних умовах та підкреслив зосередженість на досягненні миру.
Перемовини щодо завершення війни за посередництва США, кілька раундів яких відбулися взимку, наразі призупинені, хоча сторони офіційно не оголошували вихід із них. Помічник президента росії Юрій Ушаков 20 травня не виключив, що американські учасники переговорів Стів Віткофф та Джаред Кушнер можуть найближчим часом відвідати москву.