У Херсоні під час обстрілів з безпілотника загинула 52-річна місцева мешканка, поранення якої виявилися несумісними з життям. Напад стався в період нової хвилі атак на місто, коли російські війська вчергове застосували ударні БпЛА.
Про це розповідає Дніпро24
«Росіяни вбили в Херсоні 52-річну жінку. Внаслідок скиду ворогом вибухівки з безпілотника містянка отримала вибухову травму, несумісну з життям», – заявив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
За даними керівництва області, невдовзі після інциденту до лікарні була доставлена ще одна постраждала людина — 52-річний чоловік. Він отримав уламкові поранення хребта, контузію, вибухову та закриту черепно-мозкову травму і перебуває у стані середньої тяжкості.
Раніше в лікарні померла 78-річна жінка, яка зазнала тяжких травм під час попереднього обстрілу Корабельного району; медики боролися за її життя, але врятувати пацієнтку не вдалося.
Також повідомлялося про удар безпілотника типу «Молнія» по медичному закладу в Херсоні, внаслідок якого постраждали четверо співробітників лікарні.
Масштаби атак та цілі обстрілів
Російські військові регулярно використовують широкий спектр озброєнь — ударні БпЛА, ракети, кореговані авіабомби (КАБ), реактивні системи залпового вогню — для ураження українських міст і цивільної інфраструктури. Удар по житлових кварталах та об’єктам охорони здоров’я призводить до жертв серед мирного населення і руйнувань, які ускладнюють доступ до медичної допомоги, електропостачання, тепла та води.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі дії як воєнні злочини, наголошуючи на їхній цілеспрямованості та системності.
Правова оцінка і норми міжнародного права
Окремі дії, спрямовані на руйнування систем життєзабезпечення населення і лікарень, розглядають як можливі ознаки геноцидних дій. Серед наведених індикаторів називають публічні заклики до знищення, навмисне створення умов, що ведуть до загибелі цивільного населення, депортації дітей та переслідування людей з проукраїнською позицією, а також культурне нищення — вилучення й руйнування книг, музеїв і артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Країни-учасниці Конвенції, нині їх 149, зобов’язані запобігати актам геноциду й притягувати до відповідальності винних як під час війни, так і в мирний час.
За Конвенцією ознаками геноциду визнаються, зокрема, вбивство членів групи, заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, а також насильницьке переміщення або вилучення дітей із однієї групи до іншої.
Керівництво та представники росії заперечують наміри цілеспрямовано вражати цивільну інфраструктуру, водночас низка випадків із постійними ударами по лікарнях, школах, об’єктах енергетики і водопостачання вказує на системний характер атак, що має тяжкі гуманітарні наслідки для мирного населення.