Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького нещодавно повернув до своєї експозиції унікальні вітрини часів директорства видатного історика. Ці експозиційні меблі не демонструвалися в залах музею майже шістдесят років та мають особливу історичну цінність.
Про це розповідає Дніпро24
Музейні вітрини, які пережили різні епохи – від імперських часів до сучасності, знову зайняли своє місце в експозиції. Архівні фотографії демонструють, як змінювався знаменитий білий (10-й) зал музею та його експозиційні меблі протягом різних десятиліть.
Професор Леонід Рейнгард 12 квітня 1924 року писав Яворницькому: «Будьте ласкаві переговорити з моїми колегами — Михайлом Павловичем Якимовим та Василем Васильовичем Стаховським — про час і техніку перенесення вітрин, щоб це не завадило Вам і не потурбувало Вас».
Подорожі музейних вітрин крізь століття
Цікавий факт: музейні вітрини не просто стояли на місці – вони активно мандрували по інших музеях Дніпропетровської області. Перша така подорож відбулася ще за життя самого Дмитра Яворницького. Під час роботи над 8-м випуском епістолярної спадщини видатного історика, дослідники виявили в музейних фондах кілька листів, що розкривають цю маловідому сторінку історії.
У 1924 році, створюючи зоологічний музей на базі ІНО (нині Дніпровський національний університет), Дмитро Яворницький передав частину тематичної колекції разом із вітринами. Імовірно, ці самі експозиційні меблі досі використовуються в експозиції зоологічного музею університету, що свідчить про їхню виняткову якість та практичність.
Від задуму до втілення: історія створення вітрин
Яворницький приділяв особливу увагу не лише експонатам, але й умовам їх зберігання та експонування. Ще під час будівництва музейної споруди він активно займався питаннями створення належних умов для колекцій.
У листі від 1904 року майстер Іван Корнійович Унгер із станції Барвінкове (Харківщина) писав до Яворницького: «Ви обіцяли дати мені замовлення на вітринки та інші предмети. З повагою — Унгер». Імовірно, саме цей майстер або його колеги створювали перші музейні вітрини, які мали не лише практичне призначення, але й високу естетичну цінність.
Повернення історичних вітрин до експозиції музею – це важлива подія для збереження автентичності музейного простору та відтворення атмосфери, яка панувала тут за часів Дмитра Яворницького. Таким чином, відвідувачі можуть не лише побачити історичні артефакти, але й оцінити, як вони експонувалися понад століття тому.