Іван Багряний: український письменник, який не скорився системі

Іван Багряний: український письменник, який не скорився системі

Життя та творчість Івана Багряного

Іван Багряний – видатний український поет і прозаїк, який протягом свого життя присвятив себе літературі. Він створював поеми та романи, пережив кілька років у таборах, і навіть зміг втекти з них.

Про це розповідає Дніпро24

Після закінчення Другої світової війни Багряний емігрував до Німеччини, де прожив до своєї смерті. Його найвідоміший роман «Тигролови» був перекладений багатьма мовами, але в Україні його опублікували лише в 1992 році.

Ранні роки

У жовтні виповнюється 119 років з дня народження видатного українського письменника Івана Багряного, який народився у селі поблизу Охтирки. Його батьки, муляр і заможна селянка Лозов’ягів, прагнули дати своїм дітям якісну освіту. У шість років Іван почав відвідувати церковнопарафіяльну школу, а пізніше закінчив вищу початкову школу в Охтирці, де написав свій перший вірш.

«Першого вірша написав я в десять років у першій клясі начального училища. Написав українською мовою, як протест проти учителя, що бив мене лінійкою по голові за те, що я не вмів по-російськи», – згадував Іван Багряний.

У 1920 році Багряний вступив до технічної школи слюсарного ремесла, а потім до художньо-керамічної школи. Перед початком своєї літературної діяльності він працював окружним політінспектором у міліції в Охтирці, а згодом став вчителем малювання в колонії для безпритульних. Мандруючи Донбасом і Кримом, Багряний осів у Кам’янці-Подільському, де почав друкувати свої вірші. Першу збірку «Чорні силуети: п’ять оповідань» він видав під псевдонімом «І. Полярний».

Іван мав хист до малювання, тому вступив до Київського художнього інституту, але не зміг закінчити навчання через фінансові труднощі. У 1920-х роках він став активним учасником літературного об’єднання «Марс» і почав друкувати свої твори у журналах. Творчість Миколи Хвильового надихнула Багряного, і він обрав собі псевдонім, під яким працював усе життя.

У 1929 році він опублікував свій перший віршований збірник «До меж заказаних», який був конфіскований і знищений цензурою. Багряний здогадувався, що його вірші можуть бути неприємні владі, тому під час друку використовував вигадані дані про місце видання.

Ув’язнення та еміграція

Справжня популярність прийшла до Багряного на початку 1930-х з публікацією поем «Батіг», «Собачий бенкет» та історичного роману «Скелька». Після кількох допитів НКВД його заарестували і засудили до трьох років спецпоселень на Далекому Сході. Після втечі він був спійманий і знову засуджений. Лише у 1940 році йому вдалося повернутися додому.

Після повернення Багряний працював у театрі та редактором місцевої газети. У 1943 році, під час Другої світової війни, його призвали до армії, але він став підпільником. У 1945 році Багряний виїхав до Німеччини, де написав більшість своїх творів, заснував газету «Українські вісті» і організував Мистецький Український Рух.

У 1963 році Багряний помер у Німеччині, залишивши по собі багатий літературний спадок, зокрема романи «Сад Гетсиманський» та «Тигролови», які здобули визнання не лише в Україні, але й за кордоном.

Цікаві факти про Івана Багряного

  • Поет і письменник захоплювався пригодницькою літературою, зокрема творами Жюля Верна та Джека Лондона.
  • Свій роман «Тигролови» Багряний написав за 14 днів, попри застереження друзів.
  • У 1963 році українці в Чикаго висунули його кандидатуру на Нобелівську премію з літератури.

Наталія Ковальчук,
фото з відкритих джерел