Колишній спецпредставник президента США в Україні, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог висловив думку, що Північноатлантичний альянс може потребувати радикального перегляду або навіть заміни після останніх подій навколо конфлікту з Іраном, охарактеризувавши дії частини союзників як боягузтво
Про це розповідає Дніпро24
«НАТО перетворюється на боягузів…Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна структура», – сказав Келлог.
Пропозиція нової оборонної коаліції
У своїх заявах Келлог запропонував створити альтернативний формат військово-політичного співробітництва, до якого, на його думку, могли б увійти країни за межами традиційного євроатлантичного ядра. Він назвав можливими партнерами Японію та Австралію, а також ті європейські держави, які готові до більш активної участі у спільній обороні, зокрема Німеччину та Польщу. Окремо генерал-лейтенант у відставці відзначив, що Україна також зарекомендувала себе як надійний союзник та може бути залучена до таких форматів.
Келлог зазначив, що питання виходу зі складу НАТО регламентується статтею 13 Північноатлантичного договору, яка дозволяє будь-якому члену вийти з альянсу через рік після подання відповідного повідомлення, що створює юридичну процедуру для кардинальних змін у структурі коаліції.
Тиск на союзників і стратегічні ризики в Ормузькій протоці
На тлі ескалації бойових дій США зверталися до союзників із проханням сприяти гарантуванню безпеки в Ормузькій протоці — ключовому морському шляхові, через який проходять постачання нафти з країн Перської затоки. Після початку операцій наприкінці лютого ситуація в регіоні ускладнилася, і Іран фактично перешкоджав проходженню суден через протоку, що підвищило напругу на міжнародних ринках енергоносіїв.
Реакція європейських членів альянсу виявилася неоднорідною: деякі уряди заявили про готовність розглянути надання допомоги після деескалації конфлікту, інші — відмовилися долучатися до військових дій або брати на себе прямі зобов’язання у цьому регіоні. Саме на цьому тлі в політичних колах США звучать пропозиції про формування «коаліції охочих» поза традиційними альянсами.
У звʼязку з цим на політичному рівні з’явилася інформація, що президент США Дональд Трамп розглядав варіант припинення постачання озброєнь Україні як важіль для примусу європейських союзників до участі в нових ініціативах щодо відновлення роботи Ормузької протоки.
У проміжку напруженості Дональд Трамп також нібито висловлював думку про можливість виходу Сполучених Штатів із НАТО, якщо члени альянсу відмовлятимуться приєднуватися до військових дій, що лише підсилює дискусії про довгостроковий формат трансатлантичної безпеки.
Паралельно державний секретар США Марко Рубіо у телевізійному інтерв’ю висловив занепокоєння щодо відносин із альянсом після завершення війни з Іраном і повідомив про необхідність перегляду співпраці з тими партнерами, які відмовилися підтримати військові дії на прохання Вашингтона.
Заяви високопосадовців і публічні дискусії щодо можливих альтернативних форматів оборонної співпраці означають, що питання структури трансатлантичної безпеки опинилося в центрі політичних дебатів, а перспективи включення до нових механізмів таких країн, як Україна, поки що залежать від подальшої реакції європейських партнерів і розстановки сил у регіоні.