У результаті російського удару по Івано‑Франківську 24 березня загинули двоє людей, серед яких військовослужбовець нацгвардії та його донька; число поранених зросло до шести осіб. Інцидент стався поблизу пологового будинку, де, за повідомленнями місцевої влади, вдалось уникнути ще більших жертв, оскільки більшість людей були в укриттях.
Про це розповідає Дніпро24
«Внаслідок ворожої атаки загинув нацгвардієць Володимир Шкрумеляк і його донька Анелія, 2010 року народження. Загиблі батько і старша донька поверталися з пологового», – написав він у своїх соцмережах.
За уточненими даними, загиблий та його донька навідували дружину, яка незабаром після цього народила ще одну дитину. Серед поранених — шестирічний хлопчик; за інформацією медиків, його стан стабільний і загрози життю немає. Раніше голова обласної адміністрації повідомляла про чотирьох постраждалих у стані середньої тяжкості.
Стан у медзакладах та подробиці нападу
У пологовому будинку, який опинився поблизу місця удара, перебіг подій контролювали завдяки наявним укриттям: персонал і частина пацієнтів перебували в захищених приміщеннях, двоє породіль народжували вже в укритті. Місцева влада відзначає, що завдяки оперативним діям вдалося зменшити масштаб людських жертв.
Масований безпілотний наступ і міжнародна кваліфікація
Повітряні сили України підсумували, що 24 березня росія здійснила одну з наймасовіших атак ударними безпілотниками, за їхніми даними було запущено понад 500 ударних БПЛА. Крім ударних дронів, російські сили регулярно застосовують ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню, спрямовуючи удари по цивільній інфраструктурі в різних регіонах України.
Українська влада та міжнародні організації визначають такі атаки як воєнні злочини, підкреслюючи їх цілеспрямований характер і спрямованість на цивільні об’єкти.
Правники й дослідники звертають увагу на низку дій, які можуть розглядатися як ознаки геноциду. До них відносяться:
- публічні заяви й заклики, які заперечують існування українського народу або містять зазіхання на його знищення;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та іншої необхідної допомоги;
- переслідування та знищення на окупованих територіях осіб з проукраїнською позицією;
- винищення чи витіснення інтелігенції, вчителів, митців та інших носіїв української культури;
- зміну ідентичності дітей через освітні практики на окупованих територіях, депортацію або насильницьку передачу дітей;
- знищення чи викрадення культурних цінностей, бібліотечних фондів та музейних експонатів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, які здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Станом на нині 149 держав-учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та притягувати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.
Керівництво росії продовжує заперечувати спрямованість ударів по цивільній інфраструктурі та називати дії своїх військ іншими. Тим часом постраждалі, медичні установи та органи місцевої влади фіксують наслідки ударів і працюють над наданням допомоги постраждалим та відновленням пошкоджених об’єктів.
Місцева громада та служби порятунку продовжують оцінювати наслідки нападу та надавати необхідну підтримку потерпілим і їхнім родинам