У Краматорську внаслідок обстрілу та авіанальоту збільшилася кількість постраждалих: загинуло троє людей, серед них 13-річний хлопчик, а поранених стало 13 осіб.
Про це розповідає Дніпро24
«Кількість жертв у Краматорську зросла до 3 загиблих і 13 поранених – така інформація станом на 18:00».
За даними місцевої влади, удар пошкодив 11 приватних будинків, сім багатоповерхівок, п’ять адміністративних приміщень, крамницю, кав’ярню та шість автомобілів. Остаточні підрахунки руйнувань і постраждалих ще тривають.
Національна поліція зазначає, що впродовж дня в області внаслідок масованих обстрілів, які завдавала росія, постраждали загалом 17 людей.
Напади на сусідні міста та дрони
Ранковий удар посягнув і на Слов’янськ: російська армія застосувала три дрони типу «Герань-2», у результаті чого постраждав 49-річний чоловік, пошкоджено чотири багатоквартирні будинки, готель і декілька автомобілів.
Поліція також інформувала про влучання безпілотника в Олексієво-Дружківку: «Близько 08:00 внаслідок влучання БПЛА «Молнія» в Олексієво-Дружківці травмовано двох цивільних осіб: 60-річного чоловіка та 58-річну жінку», – заявила поліція.
Краматорськ зазнав повторного обстрілу, за попередніми даними, із застосуванням касетних боєприпасів, від яких поранено щонайменше одну людину. Вдень на місто були скинуті авіабомби, що спричинило загибель трьох осіб та численні руйнування; раніше повідомлялося про сім постраждалих у цій серії ударів.
Кваліфікація атак і міжнародне право
Російські підрозділи регулярно атакують цивільну інфраструктуру українських міст різними засобами ураження — від ударних БПЛА й ракет до керованих бомб та реактивних систем залпового вогню. Представники української влади та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері.
У контексті цих дій згадують норми Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухваленої Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.
Юристи, дослідники та правозахисники зазначають, що під час широкомасштабної війни проти України російська влада і сили вчиняють дії, які можуть відповідати ознакам геноциду. До таких ознак вони відносять, зокрема:
- оголошення намірів про знищення українців як етносу та публічні заклики до їхнього знищення;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та медичної інфраструктури з метою позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування і знищення людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та культурних носіїв: учителів, митців та інших, що формують національну ідентичність;
- нав’язування в освітніх закладах на окупованих територіях систем виховання, спрямованих на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення української літератури, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів.
Конвенція зобов’язує держави-учасниці запобігати геноцидним діям і притягувати винних до відповідальності як у мирний час, так і під час війни.
Керівництво росії офіційно заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі й населенню, проте на місцях фіксують систематичні удари по лікарнях, школах, дитячих садках, об’єктах енергетики та водопостачання.