У центрі Києва відбулася акція протесту проти проєкту нового Цивільного кодексу України (законопроєкт №15150), який Верховна Рада ухвалила в першому читанні 28 квітня. Учасники вимагали від влади врахувати зауваження правозахисників або відкликати документ, наголошуючи на загрозах для прав людини та власності.
Про це розповідає Дніпро24
«По-перше, дискримінація як жінок, так і ЛГБТ-спільноти – це недобре. По-друге, дерибан землі – це недобре. Рейдерство – це недобре. І махінації з землею та власністю – це недобре. Цей цивільний кодекс намагається просунути всі ці речі»
У заході взяли участь представники правозахисних ініціатив, ЛГБТ-спільноти та громадські активісти. Організатори і протестувальники висловили стурбованість нормами проєкту, які, на їхню думку, можуть обмежити права жінок і ЛГБТ-людей, послабити захист власності та створити ризики рейдерства й махінацій із землею.
Основні претензії мітингувальників
Окрему стурбованість викликали положення, що стосуються сімейного права: учасники наголошували, що нові формулювання можуть звузити поняття сім’ї та унеможливити визнання різних сімейних форм. Один із учасників, Тамір, пояснив, що люди виходять на акцію, щоб захистити права жінок і забезпечити можливість розірвати шлюб без надмірних обмежень, зокрема без примусових періодів примирення.
Під час акції відбувся перформанс із алюзіями до роману «Тіні забутих предків»: активісти використали образ «доброзвичайного ярма», щоб символізувати на їхню думку обтяжливі норми проєкту, а мотиви карпатських лісів вказували на можливі ризики для природоохоронних територій.
Учасник Зорян Кісь прийшов на мітинг разом із чоловіком і зазначив, що, на його думку, проєкт суттєво звужує визначення сім’ї та може унеможливити судове визнання сімейних відносин, яке вже відбулося в окремих випадках.
Процедура та подальші кроки
Чинний Цивільний кодекс України діє з 2003 року і зазнавав численних змін; проте юристи та правозахисники неодноразово називали його застарілим. Після оприлюднення проєкту нового кодексу до нього надійшли сотні сторінок пропозицій і зауважень від громадських організацій та фахівців.
Офіційно вносити правки до другого читання можуть лише народні депутати; частина парламентаріїв уже погодилася подати пропозиції, підготовлені юристами. Термін подання правок до законопроєкту завершується 19 травня. Після його завершення правки розгляне профільний парламентський комітет, а згодом документ планують винести на голосування у другому читанні.
Акція привернула увагу суспільства до ризиків, які, на думку мітингувальників, несе проєкт, і висунула вимогу, щоб під час підготовки до наступних етапів законопроцесу було враховано зауваження правозахисних організацій та громадських ініціатив.