Російські війська 22 травня завдали удару по Марганцю в Нікопольському районі, внаслідок якого постраждали цивільні та було пошкоджено транспортні засоби, повідомив голова області Олександр Ганжа.
Про це розповідає Дніпро24
За його даними, FPV-дрон влучив поруч зі службовим автотранспортом, в якому перебували працівники одного з підприємств, унаслідок зіткнення в автомобілі вибило вікна та сталося пошкодження техніки.
«Поранені 13 людей, з них четверо – у лікарні. Всі у стані середньої тяжкості», – заявив Ганжа.
Обставини та наслідки нападу
Унаслідок удару медичну допомогу отримали 13 постраждалих, четверо з них госпіталізовані. Поранення оцінюються як середньої тяжкості. Інцидент став черговим епізодом у низці атак на цивільну інфраструктуру та населення, що здійснюються з застосуванням різних засобів ураження.
Упродовж широкого періоду бойових дій по українських містах наносять удари ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети, керовані авіаційні бомби (КАБи), реактивні системи залпового вогню та інші види озброєнь. Від таких атак страждають житлові квартали, об’єкти енергетики, медичні заклади, школи та інша цивільна інфраструктура.
Правова оцінка та ознаки геноциду
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини. Паралельно експерти та правозахисники звертають увагу на ознаки, які можуть свідчити про дії, що наближаються до визначення геноциду.
Серед назвлених пов’язаних із цим дій і практик називають:
- публічні висловлювання керівництва росії, що заперечують існування українського народу або закликають до його ліквідації;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги;
- переслідування й знищення на окупованих територіях осіб із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та носіїв української культури;
- зміну ідентичності дітей через навчальні програми на окупованих територіях та депортацію дітей без батьків до росії;
- вилучення й знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу.
Країни-учасниці Конвенції, яких наразі 149, зобов’язані запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності як у часи війни, так і в мирний час. Конвенція перелічує ознаки геноциду: вбивство членів групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, умисне створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове знищення групи, заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню, насильницьке переміщення дітей та публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія наносить цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, які призводять до загибелі та поранень мирних жителів і руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики та водозабезпечення.