Двадцять два міністри культури країн ЄС разом із профільною урядовицею України направили організаторам Венеційської бієнале листа, у якому закликали не допускати участі росії в 61-й Міжнародній художній виставці. Під документом також стоїть підпис очільника МЗС Німеччини Йогана Вадефуля. Автори звернення наголошують, що допуск росії до престижної платформи матиме важливі політичні та моральні наслідки в контексті триваючої агресії проти України.
Про це розповідає Дніпро24
«Культура не існує окремо від реальності, з якою стикаються суспільства. Вона формує те, як люди розуміють світ, що вони цінують і як вирішують діяти. Тому культурні інституції несуть не лише мистецьке значення, а й моральну відповідальність… РФ залишається під європейськими та міжнародними санкціями, зокрема і в культурній галузі, запровадженими через порушення нею міжнародного права та суверенітету України», – сказано в листі.
Аргументи і статистика, яку наводять у зверненні
У зверненні міністри підкреслюють ризик інструменталізації участі росії для створення ілюзії міжнародної легітимності та нормалізації її дій попри триваючу війну проти України. Як приводяться у листі дані української влади, щонайменше 342 митці загинули, 1685 об’єктів культурної спадщини зазнали пошкоджень, а 2483 об’єкти культурної інфраструктури постраждали внаслідок військових дій. Автори наголошують, що ці втрати означають не лише ушкодження матеріальних об’єктів, а й замовчування голосів та стирання культурної пам’яті.
Політичні ризики та заклик до перегляду рішення
Крім гуманітарних та культурних аргументів, у листі звертають увагу на політичний характер проєкту, пов’язаного з російським павільйоном, і його можливі зв’язки з особами, наближеними до політичної еліти росії. Така обставина, на думку міністрів, посилює ризик державно спрямованої культурної дипломатії, яка може маскуватися під мистецький обмін.
Організаторів Венеційської бієнале закликають переглянути рішення про допуск росії з урахуванням характеру представленого проєкту та загального контексту війни. Зокрема, йдеться про потенційний ефект від надання росії міжнародної платформи саме у момент військової агресії.
Раніше, 4 березня, організатори повідомили, що дозволять росії взяти участь у виставці, яка має тривати з 9 травня по 22 листопада. Це рішення викликало критику низки політиків — зокрема прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні — і спричинило дипломатичні реакції в ЄС та Україні.
10 березня віцепрезидентка Єврокомісії Хенна Вірккунен та єврокомісар з питань міжпоколіннєвої справедливості, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф заявили, що Євросоюз може відкликати свій грант Венеційській бієнале у разі відкриття російського павільйону.
Також 8 березня міністри закордонних справ і культури України Андрій Сибіга та Тетяна Бережна оприлюднили спільну заяву з закликом не допустити участі росії в заході після оголошення організаторами можливості повернення країни до бієнале вперше від початку повномасштабного вторгнення 2022 року.
Венеційська бієнале, заснована 1895 року, залишається однією з провідних міжнародних виставок сучасного мистецтва, тому рішення про допуск національних павільйонів має не лише культурне, а й символічне та політичне значення