Конкурсний скандал у відборі нового керівника Державної митної служби України викликав звинувачення на адресу Національного антикорупційного бюро через підписання меморандуму про співпрацю з конкурсною комісією, яка одночасно розглядає кандидатів, серед яких є працівники Бюро. Політичний експерт Олег Постернак застерігає, що процедура створює ризики маніпуляцій і концентрування впливу на державні органи.
Про це розповідає Дніпро24
“Комісія, яка вирішує долю майбутнього керівника митниці, складається з 6 осіб. Троє з них – іноземці. Троє – українці. Під вивіскою “об’єктивності” ця комісія 17 грудня підписує меморандум з НАБУ, щоб вздовж і поперек перевіряти кандидатів на доброчесність. Про це пише член комісії, голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник. Таким чином комісія з трьох наших, трьох іноземців і купи НАБУшників розростається в орган, в якому наші особливої ролі не грають, а НАБУшники, як кажуть, і так не підпорядковуються Україні. Тепер весь цей легіон береться перевіряти кандидатів на посаду голови митниці”, – написав він.
Меморандум і претенденти з НАБУ
Як зазначив експерт, до списку претендентів увійшли чинні співробітники НАБУ — Михайло Буртовий, Орест Мандзій та Руслан Даменцов. Через це виникає очевидний конфлікт інтересів: структура, яка має контролювати доброчесність кандидатів, одночасно має «своїх» претендентів. За сценарієм, який описує експерт, перевірка та відбір можуть перетворитися на інструмент відбору у бік представників одного органу, а не на неупереджений конкурс.
Постернак звертає увагу на механізм зовнішнього впливу: за його оцінкою, конкурси здатні створювати канали, через які окремі структури або групи інтересів отримують контроль над ключовими державними інституціями без прозорого громадського нагляду.
Кадрові прецеденти й ризики для держуправління
Експерт нагадує про попередні кадрові призначення, які, на його думку, свідчать про негативні наслідки подібної практики. Зокрема, згадується призначення Михайла Риковцева на посаду в департаменті економічної безпеки «Укрзалізниці», після чого, за відкритими даними, виявилися значні збитки у закупівлях дизпалива, вугілля та вагонів.
Також у публічних заявах наводиться приклад старшого детектива НАБУ Тараса Лікунова, який, за інформацією експерта, після розслідування корупційних справ на «Укрзалізниці» опинився на посаді заступника директора з корпоративної безпеки компанії. На думку Постернака, у цих випадках ігноруються обмеження статті 26 закону “Про запобігання корупції”, яка забороняє протягом року після звільнення працювати в компаніях, щодо яких особа здійснювала контроль чи нагляд.
Експерт також звертає увагу на родинні зв’язки, зазначаючи, що сестра Лікунова, Олена Щербан, пов’язана з громадською організацією «Центр протидії корупції», що, на його думку, створює додаткові запитання до прозорості та несумісності посад.
Постернак підкреслює, що Україна потребує ефективної боротьби з корупцією, але застерігає проти перетворення антикорупційних механізмів на інструменти концентрації влади однією структурою або під впливом іноземних акторів, що може підірвати довіру до інституцій держави.