Російська ракетна атака в ніч на 16 квітня завдала руйнувань у кількох районах Києва та спричинила жертви серед цивільного населення, повідомив міський голова Віталій Кличко.
Про це розповідає Дніпро24
Наслідки в Києві
У Подільському районі сталося влучання в нежитлову будівлю, від якого уламки впали на кілька прилеглих локацій. Пошкоджено кілька житлових будинків, в одному із них виникла пожежа. З-під завалів частково зруйнованого приватного будинку рятувальники витягли дитину та її матір.
За словами Кличка, повторний удар по Оболоні призвів до поранення чотирьох медиків; на місці події також працювали поліцейські, двоє з яких отримали поранення.
«В Деснянському районі внаслідок падіння уламків ракети сталося загоряння в двоповерховому житловому будинку. За даними медиків, у столиці загинули двоє людей – 12-річний хлопчик та 35-річна жінка», – повідомив міський голова.
Державна служба з надзвичайних ситуацій згодом уточнила загальні втрати по місту: п’ятеро загиблих та 21 постраждалий. Серед постраждалих — четверо працівників швидкої допомоги та двоє поліцейських, які прибули на місце події на Оболоні.
Ситуація в Дніпрі та регіоні
Очільник Дніпропетровщини Олександр Ганжа повідомив, що внаслідок нічної атаки на обласний центр поранено десятеро людей, семеро з них госпіталізовані; одну жінку перевели у тяжкий стан.
За даними голови області, в Дніпрі горять житлові будинки, гаражі та автомобілі, також пошкоджено навчальний заклад. Пізніше Ганжа підрахував, що внаслідок ударів у Дніпрі загинули двоє людей, 27 отримали поранення, 14 з яких перебувають у лікарнях, п’ять — у тяжкому стані.
У Дніпровському районі столиці уламки ракети знайшли на відкритій території.
Російські військові регулярними ударами — ударними безпілотними літальними апаратами, ракетами, коригованими авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню — атакують українські міста й цивільну інфраструктуру по всій території країни.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації й наголошують на їхньому цілеспрямованому характері.
Обстріли систем життєзабезпечення й закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги, розглядаються як одна з ознак можливих геноцидних дій. До таких дій правники, дослідники й правозахисники відносять серед іншого:
- оголошення намірів щодо знищення українців як етносу та публічні заклики до таких дій;
- цілеспрямовані обстріли інфраструктури життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я;
- переслідування й знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та носіїв української культури;
- заміна системи освіти на окупованих територіях, спрямована на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення й знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, яких нині 149, зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них у воєнний і мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, які здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення умов життя, розрахованих на знищення групи; заходи, що перешкоджають дітонародженню, та насильницька передача дітей з однієї групи в іншу; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії продовжує заперечувати, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі і вбиває мирних жителів, руйнуючи лікарні, школи, дитсадки та об’єкти енергетики й водозабезпечення.