Марк Рютте засудив нічні удари російських військ і назвав їх сигналом, який суперечить зусиллям щодо припинення війни, водночас підкресливши, що переговорний процес має помітний прогрес.
Про це розповідає Дніпро24
«Але російські атаки, подібні до тих, що сталися минулої ночі, демонструють їхню недостатню серйозність щодо миру», – сказав Рютте під час виступу у Верховній Раді.
Позиція та підтримка союзників
Політик наголосив, що країни альянсу продовжують надавати допомогу Україні, але визнав: обсяг підтримки наразі недостатній для повного покриття потреб української оборони. Особливий акцент Рютте зробив на потребі посилити засоби протиповітряної оборони та пришвидшити їх постачання.
За його словами, поставки ППО відбуваються не лише у межах програми PURL, а й через інші канали. Він також закликав членів альянсу використовувати наявні складські запаси. Наступного тижня, за його словами, відбудеться зустріч «Рамштайн», де буде оцінено додаткові потреби оборони України.
Масштаб атак і регіональні ураження
Під час ночі Повітряні сили фіксували запуски ударних безпілотників та ракет по українських містах. Напади співпали з підготовкою тристоронніх переговорів за участю України, США і росії в Абу-Дабі, що були заплановані на 4–5 лютого і мали на меті сприяти припиненню воєнних дій.
Уранці 3 лютого Повітряні сили ЗСУ повідомили, що росія здійснила атаку більше ніж пів тисячі ракет і дронів. Влучання зафіксовано на 27 локаціях; основними напрямами ударів стали Київщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Вінниччина та Одещина. За інформацією військових, для атак використовувалися різні види озброєння — ударні БпЛА, крилаті та балістичні ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню.
Унаслідок атаки пошкоджено цивільну інфраструктуру, зокрема об’єкти енергетики та зв’язку, також є влучання поблизу житлових районів і важливих комунальних вузлів.
Представники української влади та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері.
Окрему тривогу викликають атаки на системи життєзабезпечення населення і заклади охорони здоров’я, метою яких може бути позбавлення населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги.
Юристи, дослідники геноцидів і правозахисники вказують, що під час широкомасштабної війни росія вчиняє дії, які можуть підпадати під визначення геноциду. До переліку таких дій вони відносять описи й факти, що містять намір або практичні кроки до знищення української ідентичності та суспільних інституцій.
Приклади дій, які називають ознаками геноциду або систематичного утиску української ідентичності:
- заяви посадовців про відсутність української нації та публічні заклики до її знищення;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і медичних закладів з метою позбавити людей базових умов для життя;
- переслідування і фізичне знищення проукраїнських активістів і цивільних на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв національної культури;
- навчальні та виховні практики на окупованих територіях, спрямовані на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей з метою асиміляції та насильницька передача дітей до інших груп;
- вилучення й нищення українських книжок, пограбування музеїв і систематичне викрадення артефактів, що підтверджують історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі учасницями Конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності як під час війни, так і в мирний час.
Згідно з Конвенцією, геноцид включає дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. Ознаки геноциду охоплюють вбивство членів групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, свідоме створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, заходи щодо запобігання дітонародженню, насильницьке переміщення дітей та публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво росії офіційно заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та мирному населенню. Тим часом українські офіційні особи наполягають на систематичному характері таких атак і потребують від міжнародних партнерів посилення допомоги для захисту населення та критичної інфраструктури.