Зустріч щодо ситуації в Ормузькій протоці, скликана Великою Британією, об’єднала понад 40 країн та ключові міжнародні організації, зокрема Міжнародну морську організацію та представників Європейського Союзу. Захід мав на меті оцінити наслідки блокади протоки та погодити можливі скоординовані відповіді на загрози для свободи судноплавства.
Про це розповідає Дніпро24
Очільниця британського МЗС Іветт Купер наголосила на необхідності відновлення прохідності і посилення міжнародної єдності, згадуючи «рішучість міжнародної спільноти забезпечити свободу судноплавства та знову відкрити Ормузьку протоку»
«Іран намагається тримати світову економіку в заручниках в Ормузькій протоці. Вони не повинні перемогти. З цією метою партнери сьогодні закликали до негайного та безумовного відновлення (функціонування) протоки та дотримання основоположних принципів свободи судноплавства та морського права», – зазначила вона.
Обговорені варіанти колективних дій
Учасники зустрічі розглянули низку скоординованих заходів, спрямованих на тиск на Тегеран та відновлення безперешкодного транзиту:
- посилення міжнародного дипломатичного тиску, зокрема через організації ООН, щоб дати зрозуміти необхідність дозволу безперешкодного проходу через протоку та відмови від будь-яких мит для суден;
- вивчення можливості скоординованих економічних і політичних санкцій у разі тривалого блокування протоки;
- співпраця з Міжнародною морською організацією для організації процесу звільнення суден і екіпажів, які опинилися в пастці в протоці.
Ескалація в регіоні та економічні наслідки
Спільна операція Сполучених Штатів й Ізраїлю, що розпочалася 28 лютого, призвела до загибелі верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значного числа інших високопосадовців іранського режиму. У відповідь Іран завдав ракетних і безпілотних ударів не лише по цілях в Ізраїлі та об’єктах США в регіоні, а й по низці сусідніх країн, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів.
Практично одразу після початку конфлікту Іран заблокував Ормузьку протоку. Через неї раніше проходило до п’ятої частини світового морського експорту нафти — близько 20 мільйонів барелів на добу — а також значні обсяги зрідженого природного газу. Блокада спричинила різке зростання цін на нафту та підвищила ризики для логістичних ланцюгів.
Наприкінці березня в парламенті Ірану оголосили про намір запровадити мита за прохід через протоку, що додатково посилило занепокоєння міжнародної спільноти щодо економічних наслідків затримання морських перевезень.
Учасники зустрічі підкреслили, що подальші кроки будуть узгоджені між державами з урахуванням потреби забезпечити безпеку судноплавства, свободу транзиту та захист цивільної морської торгівлі.