Послання Моджтаби Хаменеї посилило сумніви щодо його стану

Послання Моджтаби Хаменеї посилило сумніви щодо його стану

Вже вдруге з моменту приходу до влади новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї оприлюднив послання без аудіо- чи відеопідтвердження свого стану, що посилило сумніви щодо його фізичного стану та контролю над ситуацією.

Про це розповідає Дніпро24

Деталі

У новому посланні знову не було жодного аудіо- або відеофайлу й не з’явилося гарантовано актуального статичного зображення лідера. Це відбулося на тлі загибелі начальника його служби безпеки Алі Ларіджані та публічних заяв окремих міжнародних політиків про невизначеність щодо центру прийняття рішень у Тегерані.

Зараз це неможливо пояснити лише проблемами безпеки: очевидно, що проблема полягає в зовнішності чи рівні свідомості Моджтаби Хаменеї, через що він не може розвіяти сумніви. Це посилює побоювання щодо вакууму на чолі Тегерана, і що прихильники жорсткої лінії роблять усе можливе, щоб завдати шкоди та довести свої лідерські якості в цій прогалині

Водночас у тексті послання йшлося про те, що воно містило “деякі елементи нової політики”. Також у ньому стверджувалося, що напади в Туреччині та Омані були здійснені не з боку Ірану, а з боку Ізраїлю.

Окрім того, у матеріалі наводилися прямі цитати з послання: “Він стверджував, що анонімно їздив вулицями Ірану в таксі, чуючи скарги на економіку (якою керував його батько) і здебільшого погоджуючись з ними. Він попросив ЗМІ стежити за інакомисленням і похвалив Іран за те, як він відбив “переворот” – читайте протести – у січні. Але зрештою, він не міг донести жодного повідомлення, яке могло б відволікти від кричущого питання: чи він при свідомості та контролює ситуацію, а якщо ні, то хто?”

Реакція і наслідки

У тексті також зазначалося, що Ізраїльські сили оборони (ЦАХАЛ) мають намір продовжувати переслідування тих, хто “загрожує державі Ізраїль”, і серед згаданих фігурує також новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї. Наявність нерозвіяних сумнівів щодо лідерства в Тегерані посилює побоювання щодо потенційного вакууму влади та можливих внутрішніх маневрів прихильників жорсткої лінії.