Під час нічної атаки російська армія застосувала 262 ударні безпілотники різних типів по території України; протиповітряна оборона відпрацювала і збила 246 дронів, зафіксовано ураження цивільної інфраструктури.
Про це розповідає Дніпро24
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 246 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Ударні безпілотники було запущено з кількох напрямків: Орел, Курськ, Шаталово, Брянськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ, а також з Гвардійського на окупованому Криму. Внаслідок атак зафіксовано прямих влучань десяти дронів у дев’яти різних місцях і падіння уламків на семи локаціях.
Командування Повітряних сил попереджає, що атака триває і в повітряному просторі залишаються окремі російські безпілотники, над ними продовжують працювати сили протиповітряної оборони.
Напрямки та типи дронів
Серед знищених апаратів називають типи Shahed, Гербера, Італмас та інші ударні БпЛА. Запуски організовувалися з кількох прикордонних і окупованих районів, що свідчить про координацію масштабної повітряної атаки. Попри значну кількість збитих апаратів, частина дронів долетіла до цілей або впала на території, де завдала матеріальних збитків.
Удари по цивільній інфраструктурі та ознаки злочинів
Російські збройні сили регулярно завдають ударів по українських містах і об’єктах цивільної інфраструктури різними видами озброєння — ударними БпЛА, ракетами, керованими авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню. Українська влада й міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини російської федерації та наголошують на їх цілеспрямованому характері.
Цілеспрямовані обстріли об’єктів життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я, що мають на меті позбавити людей електропостачання, тепла, водопостачання, зв’язку чи медичної допомоги, вважають однією з ознак геноцидних дій. Правники, дослідники геноцидів і правозахисники виокремлюють низку елементів, які можуть свідчити про систематичні дії проти цивільного населення:
- публічні заяви керівництва, що заперечують існування українського етносу або закликають до його знищення;
- забиті публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення і медичних закладах з метою позбавити населення необхідних умов для життя;
- переслідування і ліквідація проукраїнськи налаштованих людей на окупованих територіях;
- уничтоження інтелігенції — учителів, митців та носіїв української культури;
- запровадження системи освіти на окупованих територіях, спрямованої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей до росії та інші заходи, що мають на меті зміну їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книжок, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Станом на сьогодні 149 країн-учасниць Конвенції мають обов’язок запобігати актах геноциду і притягувати винних до відповідальності як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. Серед ознак геноциду називають: убивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей до іншої групи; публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її війська під час повномасштабної агресії завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та медичних установах, і відкидає твердження про спрямованість атак на цивільне населення.