З 8:00 до 15:30 по території України було запущено 409 ударних безпілотників різних типів, у тому числі реактивних Shahed. Запуски здійснювалися з напрямків Шаталова, Курська, Орла, Міллерова, Приморсько‑Ахтарська, а також із окупованих районів Донецька та Гвардійського в Криму.
Про це розповідає Дніпро24
«За попередніми даними, станом на 15:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 388 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотників інших типів на півночі, півдні, у центрі та на заході країни», – йдеться в повідомленні.
Хід атаки та фактичні наслідки
Під час рейду зафіксовано влучення 16 ударних безпілотників у шести локаціях; уламки збитих апаратів падали на 11 різних місць. Попри масове перехоплення, у повітряному просторі залишаються одиниці ворожих БпЛА, тому органи цивільного захисту закликають дотримуватися правил безпеки та інформувати служби про підозрілі об’єкти.
Атаки супроводжуються використанням різних типів засобів ураження: ударних БпЛА, крилатих і тактичних ракет, касетних боєприпасів та реактивних систем залпового вогню, що призводить до руйнувань цивільної інфраструктури й загроз життю мирного населення.
Ознаки геноцидних дій і норми міжнародного права
Українська сторона та міжнародні інституції кваліфікують цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення й закладах охорони здоров’я як потенційні воєнні злочини. Навмисні обстріли електро- та водопостачання, закладів охорони здоров’я, об’єктів енергетики та зв’язку, що мають на меті позбавити населення необхідних умов для життя, розглядають як одну з ознак геноциду.
Юристи й дослідники виділяють низку показів, які можуть свідчити про геноцидні дії; серед них:
- оголошення чи публічні висловлювання, спрямовані на заперечення існування або на знищення національної групи;
- публічні заклики до знищення або викорінення представників нації;
- цілеспрямовані напади на життєво важливу інфраструктуру з метою створення умов, що призводять до фізичного знищення групи;
- переслідування та знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- знищення і вимушена ліквідація інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв національної культури;
- впровадження в освітніх закладах окупованих територій систем навчання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей і примусова передача їх під опіку без батьків з метою зміни ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі до Конвенції приєднано 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду й карати за них у воєнний і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. Окремі ознаки геноциду включають вбивство членів групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи, заходи щодо запобігання дітонародження та насильницьке переміщення дітей.
Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та стверджує, що удари нібито спрямовані виключно по військових цілях.