Під час нічної атаки по Україні було зафіксовано запуск шести ракет і 141 ударного безпілотника; значна частина атак була відбита силами протиповітряної оборони.
Про це розповідає Дніпро24
«За попередніми даними, станом на 09.00, протиповітряною обороною збито/подавлено 1 протикорабельну ракету Х-35 та 130 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів-імітаторів «Пародія» на півдні, півночі та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Хід атаки та робота ППО
За даними оброблених підсумків ночі, російські сили запустили п’ять протирадіолокаційних ракет Х-31П з повітряного простору над акваторією Чорного моря та одну протикорабельну ракету Х-35 з окупованого Криму. Ударні безпілотники різних типів здійснювали підльоти з напрямків Брянська, Курська, Орла, Міллєрова, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Донецька, Чауди й Гвардійського.
ППО відпрацювала активно: крім зазначеної Х-35, було нейтралізовано 130 ворожих БпЛА типів Shahed, Гербера, Італмас та імітаторів «Пародія». П’ять ракет Х-31П не досягли цілей. Водночас зафіксовано влучання семи ударних безпілотників на шести локаціях та падіння уламків на сімох локаціях, що спричинило матеріальні руйнування й загрозу для мирного населення.
Вплив на цивільну інфраструктуру та правова оцінка
Російські військові регулярно атакують українські міста й критичну інфраструктуру різними видами озброєння: ударними БпЛА, ракетами, керованими авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню. Ці удари зачіпають житлові квартали, енергетичні й медичні об’єкти, що погіршує умови життя цивільного населення у всіх регіонах країни.
Експерти та правозахисники наголошують на систематичному характері атак, які включають заходи, що можуть розглядатися як ознаки геноцидних дій. Серед таких дій називають:
- звернення окремих посадовців із заявами про відсутність українського народу або заклики до його знищення;
- публічні заклики до винищення українців;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я з метою позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування і знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення представників інтелігенції — учителів, митців і носіїв української культури;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях політики зміни ідентичності дітей та депортація дітей без батьків з метою їх асиміляції;
- вилучення й знищення української літератури в бібліотеках, пограбування музеїв та систематичне викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Нині до неї приєднано 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як під час воєнних дій, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Серед ознак геноциду згадуються: убивство членів групи, спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень, умисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої, публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, втім наслідки атак свідчать про системність ураження об’єктів життєзабезпечення, медичних закладів, шкіл і житлових районів.