Програма PURL має працювати далі: Зеленський закликав до посилення захисту

Програма PURL має працювати далі: Зеленський закликав до посилення захисту

Президент Володимир Зеленський прокоментував масований повітряний удар росії по різних регіонах України, унаслідок якого в Харкові загинули щонайменше семеро людей і більш ніж десять отримали поранення, серед них — діти. Під завалами ще можуть перебувати люди, усі служби працюють над порятунком постраждалих.

Про це розповідає Дніпро24

«Більш ніж десять людей поранено, серед них – діти. Під завалами ще можуть бути люди. Всі необхідні служби працюють на місці для порятунку».

Масштаби атаки та уражені об’єкти

За попередніми відомостями глави держави, армія росії застосувала 29 ракет, половина з яких — балістичні, а також близько 480 безпілотників, переважно класи «Шахед». За словами президента, цілей було кілька: енергетична інфраструктура у Києві, на Хмельниччині та Чернівецькій області, залізниця на Житомирщині. Також зафіксовано пошкодження в Дніпровській, Запорізькій, Вінницькій, Одеській, Полтавській, Сумській та Черкаській областях. Усюди, де це необхідно, працюють рятувальні та відновлювальні служби.

«Цілились по енергетиці в Києві, в Хмельницькій та Чернівецькій областях, по залізниці на Житомирщині. Зафіксовані пошкодження на Дніпровщині, Запоріжжі, Вінниччині, Одещині, Полтавщині, Сумщині, Черкащині. Всюди, де необхідно, працюють відповідні служби», – повідомив Зеленський.

Заклики до партнерів і програма PURL

Голова держави звернувся до міжнародних партнерів із закликом відреагувати на атаку та посилити підтримку України, наголосивши, що росія не відмовилася від спроб знищити житлову та критичну інфраструктуру. Зеленський окремо підкреслив роль програми PURL у зміцненні захисту громадян і розраховує на активну співпрацю з ЄС для гарантування більшої безпеки.

«Програма PURL має працювати далі не менш активно. Розраховуємо на активну роботу з ЄС, щоб гарантувати більше захисту для наших людей. Вдячний усім, хто допомагає посилювати наш захист», – додав він.

У Дніпропетровській області голова Олександр Ганжа повідомив про загибель однієї людини й поранення під час нічної атаки. За його словами, три райони області зазнали понад 20 обстрілів безпілотниками та артилерією.

«На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Покровська і Марганецька громади. Понівечені підприємство, 20 багатоповерхових та приватних будинків, господарські споруди, автівки, сонячні панелі. Загинув 48-річний чоловік. Поранена 69-річна жінка, лікуватиметься амбулаторно», – уточнив Ганжа.

У Харківській області, за доповненими даними очільника регіону Олега Синєгубова, поранені також є в Чугуєві — постраждали чоловіки 72 і 62 років та 58-річна жінка. Крім того, «у селі Землянки Вовчанської громади загинув 70-річний чоловік», — додав очільник області.

російські війська регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру із застосуванням ударних БпЛА, ракет, корегованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню. Українська влада й міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації та наголошують на їх цілеспрямованому характері.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я, що мають на меті позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя, експерти визначають як ознаки геноцидних дій.

Міжнародне право і ознаки геноциду

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні 149 держав-учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як під час війни, так і в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.

  • вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
  • навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи;
  • запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої;
  • публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Правники, дослідники та правозахисники наголошують на низці конкретних практик, що можуть підпадати під визначення геноциду: публічні заяви про нібито відсутність української нації або заклики до її знищення, переслідування й знищення людей на окупованих територіях за проукраїнську позицію, винищення інтелігенції та культурних носіїв, систематичне викрадення й знищення культурних артефактів і книг, депортація дітей без батьків та запровадження систем навчання, спрямованих на зміну ідентичності дітей.

Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та цивільному населенню, незважаючи на численні випадки руйнувань лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики та водопостачання