Під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки президент України наголосив, що будь-які домовленості про припинення війни без чітких механізмів гарантій безпеки ризикують бути тимчасовими і не зупинять нової агресії росії.
Про це розповідає Дніпро24
Звертаючись до міжнародної аудиторії, глава держави різко охарактеризував поведінку керівництва росії, зазначивши, що «Путін (президент РФ Володимир Путін – ред.) радиться більше з царем Петром і імператрицею Єкатериною про територіальні здобутки, ніж з будь-якою живою людиною про реальне життя», і додав, що лідер країни не відмовляється від ідеї військової експансії
«Він може бачити себе царем, але насправді він – раб війни»,
Президент підкреслив, що без реальних стримуючих механізмів конфлікт може повторитися або розширитися, тож ключовим елементом для стабільного миру мають стати зовнішні гарантії безпеки, котрі не обмежуватимуться деклараціями.
Гарантії безпеки як умова мирної угоди
За словами президента, Україна вже має напрацьовані домовленості із партнерами у США та Європі, які готові до підписання, і саме такі гарантії мають лягти в основу майбутніх мирних угод. «У нас є сильні домовленості, які готові до підписання з США і Європою. І ми вважаємо, що угода про гарантії безпеки має бути до будь-якої угоди про завершення війни. Гарантії дадуть відповідь на головне питання: як довго не буде війни? І ми сподіваємося, що президент Трамп почує нас», — наголосив він.
Крім виступу на конференції, у програмі президента були двосторонні зустрічі: у планах — перемови з Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими представниками міжнародної спільноти.
Переговори в Абу-Дабі та оцінки перспектив миру
Раніше в січні та на початку лютого в Абу-Дабі відбулися переговори за участі делегацій України та росії за посередництва американських представників. 23–24 січня, а також 4 і 5 лютого дискусії не призвели до значного прориву в питанні припинення вогню, однак 5 лютого сторони погодилися на обмін військовополоненими — перший такий обмін за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф охарактеризував дискусії 4–5 лютого як «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». За підсумками переговорів також заявили про скорочення переліку відкритих питань, але при цьому залишаються «найскладніші» питання, зокрема територіальні позиції, які раніше голова держави підтверджував як незмінні, водночас наголошуючи на готовності сторін до компромісів.
У низці аналітичних документів Мюнхенської конференції з безпеки висловлено занепокоєння, що сучасні домовленості ризикують перетворитися на вирішення «зверху», де територія і гарантії стають предметом торгу між впливовими гравцями. У звіті попереджено про небезпеку «миру переможця», досягнутого за допомогою інструментів, що відроджують старі практики примусового врегулювання.
Попередні згадки про плани швидкого досягнення мирної угоди навесні зустріли скепсис серед деяких співрозмовників, які вважали названі терміни малореалістичними.
Президент раніше також підкреслював, що позиція Києва щодо територій залишається незмінною, а двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і очікується їх підписання як важливої складової для довгострокового припинення бойових дій.