Російський безпілотник типу «Шахед» влучив у Харків 2 квітня. Внаслідок атаки принаймні одна людина отримала поранення; дрон влучив поруч із житловим багатоповерховим будинком у Київському районі міста.
Про це розповідає Дніпро24
«61-річна жінка постраждала внаслідок ворожого удару по Київському району. Медики надають їй усю необхідну допомогу»
Міський голова Ігор Терехов зазначив, що влучання сталося біля житлової забудови й що є постраждалі, хоча їхню кількість не уточнив. Голова Харківської обласної адміністрації Олег Синєгубов підтвердив, що поранена отримує необхідну медичну допомогу.
Обставини атаки та наслідки для цивільної інфраструктури
Атаки безпілотними ударними апаратами стали частиною систематичного тиску на українські міста: поруч із ударними БпЛА, застосовують ракети, керовані авіабомби (КАБ) та реактивні системи залпового вогню (РСЗВ). Удар по житловому сектору в Харкові ще раз підкреслив ризики для цивільного населення та руйнування критичної інфраструктури.
Поранення цивільних і ураження житлових будинків спричиняють потребу в оперативній медичній евакуації, відновленні житла й відновленні комунікацій у постраждалих районах.
Правова оцінка: заяви про воєнні злочини та ознаки геноциду
Урядові та міжнародні інституції кваліфікують подібні удари як можливі воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері щодо цивільної інфраструктури. Окремі експерти та правозахисники звертають увагу й на інші чинники, які можуть відповідати визначенням геноциду.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати актам геноциду й карати за такі дії. Станом на сьогодні до Конвенції приєдналося 149 держав.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релійну групу як таку. До характерних ознак і дій, які вказують на генетичну загрозу групі, належать:
- вбивство членів групи або спричинення їм тяжких тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на часткове або повне знищення групи;
- запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з одної групи до іншої;
- публічні заклики до знищення чи дегуманізації представників групи;
- переслідування та знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- систематичне винищення інтелігенції та носіїв культури, депортації дітей і зміна їхньої ідентичності;
- знищення бібліотечних фондів, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів.
Керівництво росії заперечує, що її військові завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, незважаючи на численні звинувачення в завданні шкоди лікарням, школам, об’єктам енергетики та водопостачання.
Після інциденту в Харкові тривають оцінка збитків, надання допомоги постраждалим та робота екстрених служб з метою гарантування безпеки мешканців і відновлення пошкоджених об’єктів.