Удень 21 квітня росія обстріляла Слов’янськ. Міський голова Вадим Лях заявив, що удар із реактивної системи залпового вогню потрапив по дорожньому покриттю в центральній частині міста.
Про це розповідає Дніпро24
«Попередньо, поранено п’ять людей», — поранені отримують необхідну медичну допомогу, на місці працюють аварійні та рятувальні служби.
Голова Донецької області Вадим Філашкін додав, що постраждалі нині перебувають під наглядом медиків. Він також нагадав, що зранку внаслідок авіаудару по Слов’янську троє людей отримали поранення.
Наслідки удару та робота служб
Обстріл пошкодив дорожнє покриття в центральній частині міста, створивши додаткові ризики для громадян і ускладнивши рух. На місці події працюють медики, рятувальники та комунальні служби, які ліквідовують наслідки обстрілу і надають допомогу постраждалим.
російські війська продовжують завдавати ударів по українських населених пунктах з різних видів озброєнь — ударними безпілотними літаками, ракетами, керованими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню — що призводить до руйнувань цивільної інфраструктури та загрози життю мирного населення.
Оцінки дій та міжнародні норми
Українська влада та міжнародні інституції кваліфікують такі удари як воєнні злочини і вказують на їхній цілеспрямований характер. Особливу стурбованість викликають атаки на системи життєзабезпечення та заклади охорони здоров’я.
Обстріли, спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя, розглядаються як одна із ознак злочинних дій, які можуть підпадати під визначення геноциду.
Прикмети, що називають ознаками геноцидних дій у контексті широкомасштабної агресії, включають:
- оголошення намірів про знищення українців та публічні заклики до такого знищення;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення осіб проукраїнської позиції на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та носіїв української культури;
- зміна системи навчання і виховання в освітніх закладах на окупованих територіях з метою зміни ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції, яких нині 149, мають обов’язок запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, які здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої; а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, водночас численні атаки продовжують призводити до загибелі та поранень мирних жителів і руйнувань об’єктів енергетики, медицини та освіти.